Прочитав історію, як автор збирав відгуки на чернетку своєї книги. Він просив читачів поставити оцінку книги за п’ятибальною шкалою і залишити свій відгук.
П’ятибальні відгуки він ігнорував – бо на думку захоплених ентузіастів не можна покладатися. Навіть лайки зазвичай не конвертуються в продажі. А вже дотримуватися порад щодо поліпшення того, що і так чудово – це взагалі шлях у космічний космос 
Відгуки на 1-2 бали він ретельно аналізував… але для того, щоб зрозуміти, яку аудиторію потрібно уникати в майбутній рекламі. Просто, тому що ця книжка не для них. Витрачати час на їхнє переконання – занадто довго й дорого. А плодити негативні відгуки від них – серп по яйцях продажів.
А ось люди, які оцінили книжку в 3-4 бали – це ті, кому книжка зайшла. Але які при цьому виявилися здатні побачити і вказати на її окремі недоліки. І чиї відгуки в результаті стали реальною основою для її поліпшення.
Традиційний метод обчислення коефіцієнта задоволеності продуктом – просити користувачів оцінити “ймовірність того, що ви порекомендуєте товар іншим” за шкалою від 0 до 10. Після чого з відсотка голосів з оцінкою 0-6 віднімається відсоток голосів з оцінкою 9-10. А оцінки 7-8 викидають на смітник.
Ну а потім, за теорією, потрібно задовбати людей із низькими оцінками запитаннями “що їм не сподобалося”, а з високими – “що їм сподобалося”. Хоча весь конструктив ховається у відгуках людей з оцінками 7-8, яких ми тупо викинули.
Не будь, як вони Збираючи зворотний зв’язок для поліпшення свого продукту. Ентузіастів хвали – але ігноруй. Хейтерів вивчай на предмет того, як їх уникати. Натомість активно працюй із тими, хто поки що цінує тебе на трієчку чи четвірку.
І тоді в тебе вийде реально класний продукт.
