Грудневий звіт Національного банку України (НБУ) про фінансову стабільність окреслив проблему: зниження прибутковості українських компаній при зростанні витрат на оплату праці. У чому причини такого дисбалансу і чи збережеться він в новому році? Чи має українська фінансова система хоча б примарні шанси на покращення?
Проблеми реальні
У традиційному для кінця року звіті регулятор повідомив про існування загрози для стабільності української фінансової системи. Окремі розділи згаданого звіту присвячені проблемам реального сектору економіки, зокрема — сумнівам у прибутковості вітчизняного бізнесу в 2019 році. Його рентабельність, як зазначено у звіті, почала знижуватися ще в третьому кварталі 2017 року; ця тенденція збереглася і в минулому році. Як бачиться регулятору, головними небезпеками були і продовжують залишатися збільшення витрат підприємств на заробітну плату працівників, зростання процентних ставок за кредитами та стагнація на світових ринках.
Аналітики НБУ вказують на те, що два останніх роки спостерігається зниження темпів зростання доходів компаній при істотному збільшенні витрат на оплату послуг. У числі головних причин даної тенденції названі підвищення мінімальної зарплати і трудова міграція. Остання змушує роботодавців утримувати фахівців підвищеними ставками. При цьому найбільше зростання витрат на персонал показують транспортна сфера, легка промисловість і машинобудування; трохи меншими ці витрати були в сільському господарстві та виробництві будматеріалів.
Витік рук і мізків
«Революційне» на перший погляд рішення підняти мінімальну зарплату з січня 2017 року до 3200 грн, а потім і до 4173 грн з січня поточного року, природно, підвищило відрахування в бюджет і соціальні фонди. Однак це не могло не позначитися на собівартості продукції і, як наслідок, прибутку в більшості сфер виробництва.
При цьому порівняння нашої мінімальної зарплати з аналогічними показниками в інших країнах виглядає далеко не на нашу користь: 22,9 % від рівня мінімальних заробітків у Польщі, 8,2 % — від британських, 7,7 % — від французьких і 7,6 % — від німецьких.
Це очевидна причина трудової міграції наших громадян в більш благополучні економіки, яка набула масового характеру з отриманням безвізового режиму. Масштаби витоку рук і мізків такі, що наші чиновники змушені визнати її однією з найважливіших соціально-економічних проблем останніх років.
Щоб зберегти кадровий потенціал, українські компанії пішли на значне збільшення зарплат. Як стверджується у звіті НБУ, у поточному році варто очікувати деякого зниження масовості виїзду українців на заробітки, що в свою чергу має дещо уповільнити зростання зарплат. При відсутності в Україні макроекономічних потрясінь така тенденція може стати стійкою. У такому випадку рентабельність за EBITDA (прибуток до виплати відсотків, податків, а також списання коштів та амортизації) може бути знижена до докризового рівня (близько 7 % в 2013 році).
Процентний прес
Серед причин зниження прибутковості називають і власні дії регулятора, зокрема неодноразове підвищення облікової ставки в 2018 році (з 12,5 до 18 %). Робилося це для зниження темпів інфляції, але рикошетом вдарило по кредитуванню бізнесу — процентні ставки також продовжували зростати. Найчастіше витрати з обслуговування кредитів виявлялися вище, ніж рентабельність підприємства, і відсотки просто з’їдали прибуток. Компанії змушені були виплачувати відсотки не за рахунок зростання прибутку, а з інших джерел, що виходило не у всіх. Не зайвим буде згадати, що в більшості країн Євросоюзу ставка за кредитами для малого та середнього бізнесу становить від 2 до 10 % — в залежності від діяльності та цілі кредиту. Нашому підприємцю такі ставки і не снилися…
Втім, на думку фахівців НБУ, представники більшості сфер бізнесу мають достатні запаси операційних доходів, щоб у поточному році впоратися зі зростаючими процентними ставками. Винятки можуть бути за окремими позичальниками в харчовій промисловості, будівництві і металургії.
Українська фінансова система: Оновлений прогноз
Зниження цін на світових ринках — ще один досить серйозний виклик, який очікує в 2019 році тих, чиє виробництво орієнтоване на експорт. Найбільш ризиковими у звіті НБУ названі металургія, хімічна промисловість і масложирова галузь. Незважаючи на зростання в першому півріччі 2018 року експорту металу більш ніж на 25%, до кінця року ціни на світових ринках істотно впали. НБУ прогнозує, що така тенденція збережеться в поточному році, а до його закінчення зниження світових цін на продукцію металургії може скласти не менше 10,5 %.
На масложирову продукцію ціни на зарубіжних ринках почали падати ще на початку 2018 року. Негативну роль зіграв надлишок пропозиції насіння соняшнику та інших олійних культур. Якщо вірити прогнозами НБУ, і в 2019 році ціни знижуватимуться через торішній високий врожай. Таким чином, останні прогнози фінансового регулятора щодо прибутковості в поточному році оптимізмом не відрізняються. Тим не менш український бізнес за останні два десятиліття переживав і більш критичні моменти, проте він живий і продовжує працювати.
