Доктор Маріан-Андрей Різою з Технологічного університету Сіднея та його співавтор Філіп Шнайдер зі Швейцарського федерального технологічного інституту в Лозанні написали статтю (https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2307360120), в якій вивчали потенційні наслідки нового Закону ЄС про цифрові послуги, набір реформ, спрямованих на зниження шкоди, якої соцмережі завдають суспільству.
Один із пунктів закону полягає в тому, щоб платформи призначали людей, чия робота полягає у виявленні та видаленні шкідливого контенту протягом 24 годин. Ініціатива викликала побоювання, що політика модерації Закону про цифрові послуги може виявитися неефективною, враховуючи те, як швидко пости можуть стати вірусними.
Щоб краще зрозуміти взаємозв’язок між затримкою модерації та ймовірним досягнутим зниженням шкоди, дослідники вивчили два ключові показники: потенційну шкоду і період “напіврозпаду” контенту. Потенційна шкода являє собою кількість шкідливих постів-“нащадків”, спровокованих однією публікацією, а період “напіврозпаду” означає час, необхідний для створення половини всіх “нащадків”.
Дослідники повідомили, що X/Twitter має найкоротший період “напіврозпаду”, який становить менш як 30 хвилин. На другому місці – Facebook (трохи більше ніж 100 хвилин), за ним ідуть Instagram* (20 годин), LinkedIn (один день) і, нарешті, YouTube (понад тиждень, 8 днів). Під час дослідження з’ясувалося, що навіть за 24-годинного терміну виконання зовнішня модерація може бути ефективною в обмеженні шкоди.
Автори пояснюють, що, хоча один шкідливий пост сам по собі поганий, насправді він чинить більший негативний вплив, оскільки запускає ланцюгову реакцію. Як пишуть автори дослідження, “з часом це залучає до дискусії більше людей і генерує нові шкідливі пости”.
