Звучить як божевільний заголовок з жовтої преси, але це дуже цікава історія. На першому плані тут високі загальнолюдські ідеали, але за ними проглядають великі гроші і «золота лихоманка» біотехнологій, яка може перегнати навіть світовий бум IT. Я вірю в те, що The Next Big Thing не за горами й нарівні з космосом і роботами я роблю ставку на гентех.
Хто такий Джордж Черч і чим він цікавий?
Це професор Гарварду, який доклав руку в багатьох проектах редагування генома. Наприклад, він успішно “виправив” (science.org/content/article/eyeing-organs-human-transplants-companies-unveil-most-extensively-gene-edited-pigs-yet) ДНК свиней для того, щоб пересаджувати свинячі органи людям: в організмах тварин були віруси, з якими людський імунітет не дуже добре справляється.
Джордж – піарник від світу науки, і має за це спеціальну золоту медаль Боуера. Йому 67 років (!), але він просто енерджайзер. Вписується скрізь, де можна: виступає на ТВ-шоу, пише, викладає свій ДНК-код на аукціон NFT, обіцяє перемогти старіння до 2030 року. Треба сказати, що я за нього дуже вболіваю!
У 2019 році Джордж навіть придумав “генетичний Tinder” – додаток DigiD8. Це викликало великий срач і звинувачення у фашизмі, але ще крутіше прокачало впізнаваність професора.
Причому тут мамонти?
У 2008 році Черч вперше озвучив ідею розробити генетичної модифікації азіатського слона, близьку до стародавнього мамонта.
Професор збирається випустити таких “мамонто-слонів” в тундру, де вони будуть жити, топтатися, удобрювати грунт гноєм і це повинно вплинути на відродження трави в цих місцях. (Так, в буквальному сенсі: мамонти какають → це допомагає землі та рослинам).
А трава буде поглинати вуглекислий газ, рятуючи нас від глобального потепління.
Ідея не нова: про збереження видів і їх вплив на екосистему говорять не перший рік сотні вчених. Згідно з доповіддю ООН, зараз під загрозою зникнення (bbc.com/russian/features-48174756) знаходяться близько мільйона тварин і рослин. Наприклад, якщо зникнуть бджоли, то людство і планету очікують наслідки гірше ковіда.
Але справи у Черча з цією ідеєю йшли не дуже швидко. А потім зіграла свою роль медійність і до нього прийшли інвестори.
Гроші життєдайні
У 2019-му статтю про Черча прочитав серійний підприємець Бенн Ламм, який за 39 років підняв найрізноманітніші бізнеси – від біометричних татуювань до розробки AI для супутників і роботів. Ламм – такий же візіонер, як Черч, тільки ще багатий і зі зв’язками.
У 2021 Бен і Джордж заснували «Мамонтову» компанію зі звучною назвою Colossal. На вогник збіглися інші венчурні капіталісти, які дали на первинні дослідження 15$ млн.
На сайті Colossal є красива сторінка “a better world” (colossal.com/a-better-world), на якій детально описується місія компанії з порятунку планети: не тільки за допомогою мамонтів, але в цілому із застосуванням біотехнологій.
Наприклад, розповідають автори сторінки, щорічно в усьому світі виробляється 400 мільйонів метричних тонн пластику. Це вага 1000 Емпайр-стейт-Білдінг. Чому ж океани не заповнені пам’ятниками з пластикового сміття розміром з хмарочос? Тому, що вчені відкрили бактерії, які поїдають пластик.
– – –
Ця історія – відмінний маркетинговий кейс. Погодьтеся – мамонти викликають почуття дитячого захоплення:). Коли читаєш місію Colossal, то починаєш вірити в людей і в те, що бізнес – це не тільки бездушна машина зі заробляння грошей, як Amazon.
Але якщо придивитися уважніше, то за красивим фасадом видно реальність: майбутнє за космосом, робототехнікою і біотехнологіями. І впливові люди хочуть бути першими в цих нішах.
Бен Ламм побічно це визнає. Він каже, що інвестори не чекають від “мамонтової історії” негайної фінансової віддачі. Та й самих мамонтів, ймовірно, теж не всі чекають: як кінцевий результат, вони досить спірні й тягнуть за собою ряд юридичних проблем.
Зате в процесі роботи вчені Colossal можуть створити нові біотехнології для сільського господарства (вирощування модифікованих тварин для конкретних цілей), корисні бактерії, альтернативні джерела енергії. І ось це вже – новий Клондайк.
