Продовження мораторію на перевірки малого та середнього бізнесу (МСБ) у 2019 році не передбачено. Так що ж, відносно спокійне життя закінчилося? До кого в першу чергу нагрянуть непрохані гості?
Вибачте за незручності
Відсутність у держбюджеті на 2019 рік норми про продовження мораторію на перевірки малого та середнього бізнесу стало неприємним новорічним подарунком. І хоча існує слабка надія на те, що влада схаменеться і пролонгує заборону окремим документом, експерти радять особливо на це не розраховувати і готуватися до гіршого.
На думку голови Спілки захисту підприємців Сергія Доротича, повноцінно заборона на перевірки діяла лише в 2015 році, після чого почалися послаблення для ревізорів, а до кінця минулого року вона вже де-факто не діяла. Ще рік тому Кабмін вивів з-під мораторію 18 перевіряючих органів, включаючи податкову службу і Держпраці, яким було дозволено «турбувати» практично всіх суб’єктів підприємництва.
На даний момент вже більше 30 контролюючих служб опублікували свої плани проведення перевірок у поточному році. За статистикою, у 2018 році за кількістю інспекцій лідирували МНС (43 тисячі), Держспоживслужба (22 тисячі), Держпраці (17 тисяч). Незважаючи на запевнення прем’єр-міністра, що у підприємців немає приводу для побоювань і він не допустить свавілля з боку контролерів, потрібно готуватися до змін.
Чи варто згадувати, що введення мораторію підносилося як зміна концепції у відносинах держави і бізнесу, а саме зміну статусу МСБ як годівниці для ревізорів на статус партнера? Навіть притому, що з кожним роком обмеження під різними приводами поступово згорталися, ця концепція в якоюсь мірою стримувала контролюючі органи від надто вже рішучих “наїздів”. Схоже, і цій ілюзії приходить кінець…
На місцях видніше?
Практика минулого року показала: більше всього доводиться побоюватися візитів представників Держпраці і ГФС. Фіскалів і “трудовиків” не дарма зараховують до найбільш грізних перевіряючих: сфера їх інтересів поширюється практично на всі види бізнесу. Якщо слідувати затвердженим Кабміном критеріям ризиковості підприємств, згідно з якими визначається періодичність перевірок, щорічно можна перевіряти приблизно 300 тисяч суб’єктів підприємництва. При цьому інспектори з праці мають повноваження штрафувати їх на кілька сотень тисяч гривень, а податківці мають право заблокувати рахунки, що для МСБ рівносильно банкрутству.
Деякі побоювання привнесли і прийняті в пакеті з бюджетом-2019 податкові нововведення. Так, тепер всі надходження від штрафів йтимуть до місцевих бюджетів. Бізнесу цей пункт навряд чи сподобається, оскільки передача «штрафних» повноважень на рівень низів збільшує зацікавленість територіальних контролюючих органів у пошуку порушень там, де їх насправді немає. В окремих регіонах децентралізація сприяла створенню «удільних князівств», які місцеві чиновники сприймають як свої вотчини. У зв’язку з цим багато хто не безпідставно побоюється свавілля з боку місцевих чиновників, адже кому ще краще відомо, за рахунок кого можна наповнити бюджет.
Як уникнути популярності?
Втім, експерти радять передчасно не панікувати. По-перше, можливо мораторій таки продовжать або хоча б обмежать число перевіряючих органів. По-друге, через брак кадрів перевіряючі просто фізично не зможуть «накрити» всіх ревізіями. Можна сподіватися, що в першу чергу підуть до тих, у кого можна накопати побільше, — а це, як правило, великий і середній бізнес, що має кошти для сплати штрафів.
Перевірки малого та середнього бізнесу з невеликими оборотами у 2019 році буде рівносильно неефективному використанню ресурсів ГФС. Тому невеликим компаніям поки що побоюватися не варто через неактуальність їх перевірки. Але це зовсім не означає, що хтось може розслабитися.
Головне правило підприємця будь-якого рангу: виконувати базові правила і утримуватися від «популярних» порушень. Підвищений інтерес, як правило, викликають несвоєчасність сплати податків, ЄСВ, неофіційне працевлаштування, оформлення працівників в якості ФОП, касова дисципліна.
Важливо також не забувати про свої права. Самих ревізорів можна і потрібно контролювати. Законодавство дозволяє здійснювати відеофіксацію їх дій, яка може стати в нагоді при виникненні спірних ситуацій. Голова Асоціації власників МСБ Руслан Соболь рекомендує звертатися до суду навіть у тих випадках, коли перевіряючі виявили будь-яке порушення і наклали штраф: суд розглядатиме порушення з точки зору закону, а не з точки зору інспектора; і не факт, яка зі сторін переважить у кожному конкретному випадку.
