Дискусії на січневому Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) в Давосі підтвердили висновок, що лежить на поверхні: економічна система, що існувала раніше, відходить у минуле, а її односторонній перегляд – не на користь всій світовій спільноті. До якого екстриму дійде розгойдування загального економічного човна та що було цікавого на “Давос 2019”?
Новий курс?
Давос 2019 у січні відвідало понад трьох тисяч політиків і представників бізнесу з 60 держав. І хоча офіційних резолюцій ВЕФ не приймає, дискусії, що проходять там в неформальній атмосфері, намічають основні напрямки, за якими будуть рухатися світова політика і економіка.
Показово те, що нинішній форум проігнорували перші особи провідних світових держав — США, Франції, Великобританії та Китаю. Тим часом торгові битви цих гігантів і протекціоністська політика останніх років свідчать про намір переглянути світовий економічний порядок на свою користь. У зв’язку з цим сам собою напрошується неприємний висновок: не тільки про якісь дії, але й навіть про обговорення можливості таких дій володарі світу і думки не допускають.
Як вважають експерти, відсутність на форумі знакових фігур говорить про кризу сформованої після Другої світової війни Бреттон-Вудської економічної системи та оскарження авторитету багатьох міжнародних інститутів. На думку фінансового аналітика Івана Угляниці, сьогодні вже очевидно: у наявності формування нової політичної і економічної реальності, в яку не вписуються створені в процесі «холодної війни» всесвітні організації. Під загрозою руйнування ООН, Всесвітня торгова організація і навіть Євросоюз. До цих побоювань приєднався Світовий валютний фонд (МВФ), погіршивши напередодні «Давос 2019» свої прогнози розвитку світової економіки до 3,5 % в 2019 і 3,6 % в 2020 році. Тим не менш про настання глобальної кризи поки мова не йде, заявила від імені МВФ його глава Крістін Лагард.
Що, на думку аналітиків МВФ, призведе до погіршення інвестиційного клімату і проблем у виробничих ланцюжках у всьому світі? Негативні процеси в торговому обороті між країнами та фінансовою системою. На сьогоднішній день рівень глобального боргового навантаження вище, ніж перед кризою 2008 року, і вже досяг 225 % загального ВВП. Сума позик у світовому масштабі наблизилася до $250 трлн, з яких майже $30 трлн припадають на корпоративну заборгованість. Цій проблемі, зокрема, було присвячено кілька круглих столів Давосу.
Закритися і перечекати
Судячи з тональності виступів, поточний і прогнозований стан глобальної економіки вже давно турбують великий транснаціональний бізнес. Електронна торгівля і формування різних видів квазівалют призвели до істотної зміни рівноваги інтересів транснаціональних компаній і фінансових ринків. Фінансові оператори поки ще контролюють міжнародні транзакції,
однак їх колишній вплив явно похитнувся.
Виходячи з нових реалій, більш далекоглядні держави вже почали закривати свої економічні кордони і сфери впливу, щоб перечекати смутні часи на внутрішніх резервах. Тому й обговорювати їм на Давос 2019 було, по суті, нічого. За словами директора департаменту ринкових досліджень IBI-Rating Віктора Шуліка, найближчим часом торговельні та валютні війни стануть звичайною практикою, а з думкою міжнародних організацій вважатися будуть все менше. Разом з тим через переділ сфер впливу в світі стане більше економічних центрів.
Давос 2019: Українське питання
Присутність України на січневому ВЕФ умовно можна вважати плідним. Вдалося укласти кілька домовленостей про інвестування в окремі сфери економіки. Зокрема нам пообіцяли вкласти як мінімум $ 500 млн у розвиток української відновлюваної енергетики та малого та середнього бізнесу. Ще близько $200 млн виділить Horizon Capital на підтримку перспективних українських IT-компаній. Деякі кошти перепадуть вітчизняній легкій промисловості, харчовій галузі, аграрному сектору.
Втім, експерти вважають, що такі успіхи нашої делегації в Давосі навряд чи можна назвати проривними. На думку Івана Угляниці, вони не зможуть суттєво вплинути на вітчизняну економіку. Тих самих станцій на поновлюваних джерелах енергії у нас вистачає на вироблення приблизно 2 % всієї електроенергії, хоча в грошовому вираженні її вартість вже доходить до 10-12 % загального обсягу. Швидше за все, головним досягненням України в Давосі варто вважати отримання від глави МВФ твердого (?) підтвердження надання в поточному році фінансової допомоги за новою програмою stand by. Це сигнал для інших міжнародних донорів та інвесторів, які очікують ознак стабільності української економіки, нехай і не без донорських вливань.
В цілому ж черговий ВЕФ підтвердив очевидну тенденцію: прагнення ведучих економік переорієнтуватися на власні інтереси на шкоду загальнопланетарним. А для України головний висновок полягає в тому, що, що давно пора навчитися розраховувати тільки на себе і свої можливості.
