Блокування податкових накладних

Блокування податкових накладних, замість ліквідації податкових схем, поклала на лопатки середній бізнес. Створюється враження, що в ДФС дуже раді черговій можливості натиснути на платників ПДВ.

Поки Мінфін і депутати думають про те як зібрати в 2018 році ще більше податків, бізнес страждає від масового блокування податкових накладних. Нагадаємо, що з 1 липня 2017 року діє механізм припинення реєстрації податкових накладних, який націлений на боротьбу зі схемними операціями і крадіжкою «податкового кредиту». Та в результаті інструмент вилову так званих «ПДВ-скруток» обернувся проти сумлінних платників податків.

Зміст статті:

1. Гальмують всіх;
2. Скасують? Навряд чи;
3. Віддають зі скрипом
4. UPD 01/04;
5. «Держрезерв» у 10 мільярдів;
6. Вибіркова презумпція невинності.

Гальмують всіх

За даними ДФС за період з 1 липня по 9 листопада призупинено 455 тисяч накладних на загальну суму 9,9 млрд. грн. При цьому за липень-вересень платники оскаржили блокування 241 тисяч накладних, з яких по 105 тисяч накладним ДФС прийняла позитивне рішення про реєстрацію. Втім, ця статистика не дає ніякого розуміння, яка частка сумлінного бізнесу в постраждала через призупинення операцій. Хоча той факт, що з усіх заблокованих накладних понад 40% сходу не визнаються фіктивними, багато про що говорить.

«За кілька місяців функціонування механізму блокування ми переконалися в тому, що критерії оцінки ступені ризиків є неідеальними і спрямовані не на виявлення схем, а на автоматичне блокування, в першу чергу, операцій реального сектора економіки» – , каже Юлія Дроговоз. віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що розблокування накладних залежить виключно від суб’єктивної думки співробітників ДФС. Тобто відбувається в ручному режимі, що відкриває перед податківцями колосальні можливості для зловживань.

У підсумку, бізнес розплачується за криву реалізацію цього механізму власними грошима.

«Проблема блокування податкових накладних вже викликала реакцію з боку компаній, які стали застосовувати штрафні санкції до контрагентів, затримувати оплати, розривати договори або взагалі шукали інших постачальників».

Але навіть якщо комісія при ДФС дає операції зелене світло, платник податків вимушений двічі продепонувати кошти на ПДВ-рахунок. А означає, що у будь-якому випадку компанія зазнає збитків.

Скасують? Навряд чи

Розуміючи делікатність ситуації, в яку Мінфін з ДФС загнали середній бізнес, група депутатів на чолі з керівником профільного комітету з податкової та митної політики Ніною Южаніною зареєстрували ще у середині вересня законопроект № 7115.

Його головна ідея – повернути механізм блокування податкових накладних у тестовий режим. Правда, з деякими обмовками. ПДВ-операціі будуть відслідковуватися без автоматичного блокування.

Навіть якщо парламент підтримає законопроект № 7115, у податківців все одно залишиться можливість блокувати ПДВ-накладні в ручному режимі, а значить, брати хабарі з бізнесу.

Але при цьому керівники обласних управлінь ДФС отримають право відмовляти в реєстрації накладних на свій розсуд, і, відверто кажучи, ця система навряд чи виявиться кращою за нинішню, оскільки фіскали зможуть вибірково викручувати руки неугодним компаніям і витрушувати з них хабара.

Терміни розгляду законопроекту № 7115 парламентом спрогнозувати дуже складно. Він до сих пір не схвалений Кабміном. За словами пані Южаніної, все ускладнюється небажанням Мінфіну обговорювати можливість лібералізації цього механізму, а також позицією МВФ, що виступив проти його скасування. Так що надія на те, що системі блокування ПДВ-накладних дадуть заднім хід, дуже слабка.

Блокування податкових накладних: Віддають зі скрипом

Не все гладко і з відшкодуванням ПДВ. Незважаючи на те що новий публічний реєстр функціонує ще з квітня, а реальні строки повернення ПДВ дійсно скоротилися в рази, в УСПП побоюються, що через хаос з блокуванням накладних є загроза перевірок безумовного податкового кредиту під приводом пошуку фіктивних операцій.

«Тобто навіть якщо накладна буде зареєстрована, це не дає 100% гарантії, що податкові органи не прийдуть з перевіркою по всьому ланцюгу поставок, щоб з’ясувати правомірність податкового кредиту».

Крім того, не до кінця відшкодовані суми, що потрапили в так званий тимчасовий реєстр. Це заявки, які були подані до 1 лютого 2016 року. За ним держава все ще не повернула ПДВ 193 підприємствам на загальну суму майже 695 млн. грн.

Відео «Зупинення реєстрації податкових накладних»:

UPD 01/04

Нагадаймо, система блокування податкових накладних (автоматичної зупинки реєстрації ПДВ-накладних), запущена 1 липня минулого року Державною фіскальною службою, стала серйозною загрозою для середнього бізнесу.

Було заблоковано понад 455 тисяч податкових накладних на суму майже в 10 млрд. грн. Програма, що перекриває підприємцям цей кисень, готувалася до перезапуску в березні.

ПДВ, сплачений кінцевим покупцем, містить в собі складові цього податку, які були включені у вартість товару на кожному етапі перепродажу або переробки. Але оскільки один і той же товар одним і тим же податком багаторазово обкладати не можна, на проміжних ланках цього ланцюга формуються так звані податковий кредит і зобов’язання. Кредит – це сума, яку ми заплатили «за» нашого майбутнього покупця, зобов’язання – сума податку на нашу додану вартість. Облік податкового кредиту дозволяє платити в бюджет тільки за себе, а в деяких випадках навіть отримувати відшкодування ПДВ з бюджету.

З іншого боку, цей механізм робить можливими махінації з фіктивними операціями, які відбуваються тільки на папері – і на папері дають можливість витягати гроші з бюджету або істотно скорочувати витрати на податки.

Система блокування податкових накладних якраз і була придумана, щоб не допустити застосування шахрайських схем. Але в підсумку постраждали підприємці, що працюють чесно і бажаючі «всього-на-всього» не витратити зайве і не підвести своїх партнерів.

«Держрезерв» у 10 мільярдів

Ледве все запрацювало, а система блокування податкових накладних почало зупиняти реєстрацію тисячам платників податків. Автоматика за певними ознаками відносила операції до ризикованих і не реєструвала ПДВ-накладні. Багато бізнесменів, які зіткнулися з цим, раніше ніяких проблем з податковою не мали і їх в фіктивних угодах навіть не підозрювали. І це не дивно: спочатку у озвучені групи ризику потрапляли, наприклад, підприємства, які отримують передоплату без наявності товару або значно збільшують вартість його перепродажу своїми послугами. Нескладно згадати приклади чесного і законослухняного бізнесу, проте він підпадає під одну з цих умов.

На відміну від блокування податкових накладних їх оскарження і скасування відбувалися аж ніяк не автоматично і не миттєво, розтягуючись на довгі тижні. В результаті багато угод були зірвані, а бізнес зазнав суттєвих збитків, – фактично відбувалося подвійне або потрійне оподаткування.

Як заявив нардеп Олександр Бакуменко, з 1 липня по 9 листопада були заблоковані більше 455 тисяч податкових накладних на суму ПДВ майже в 10 млрд. грн. Хоча частина цих накладних все-таки була через якийсь час розглянута (вже в «ручному» режимі) і зареєстрована, протягом півроку в кожен момент часу кілька мільярдів гривень залишалися в розпорядженні держави, хоча повинні були знаходитися на рахунках підприємств.

Вибіркова презумпція невинності

Обурення підприємців, здавалося, досягло межі вже до серпня. Але тільки в грудні автоматизоване блокування накладних було припинено рішенням Верховної Ради – із завданням удосконалити систему і запустити знов з березня 2018 року. А в лютому Мінфін і ГФС вийшли на публіку з готовим проектом необхідних удосконалень.

Зокрема, значних змін зазнали «критерії», при дотриманні яких податкові накладні будуть реєструватися взагалі без аналізу. По-перше, поза підозрою будуть накладні підприємств з 3 % податковим навантаженням (у 2017 році під підозру потрапляли компанії з менш ніж 5% фіскальним навантаженням, але таким обсягом не міг похвалитися навіть великий бізнес). По-друге, пропонувалося не перевіряти підприємства, з поставками менш ніж на 500 тисяч грн. на місяць, а також якщо його керівник не керує ще трьома або більше платниками ПДВ. Виконання хоча б однієї з цих умов має позбавити від проходження накладних через систему.

Крім цього

Як і раніше, автоматичне блокування не загрожує операціями без ПДВ і без видачі накладних «на руки».

Крім конкретних угод податківці будуть оцінювати і репутацію подавця: «підозрілі» накладні компаній з хорошою податковою історією блокуватися не будуть. Крім того, якщо комісії (які ще належить створити на регіональному та центральному рівнях) не зможуть за 7 днів дати відповідь щодо оскарження блокування, операцію зареєструють автоматично.

В цілому діяльність з обробки ПДВ-накладних начебто повинна стати більш прозорою: платникам податків будуть доступні критерії оцінки, «думка» про їх репутацію, статус накладних, що перевіряються та ін.

Спочатку дата «перезапуску» системи моніторингу накладних було заплановано на 22 березня, проте фактично її запустили з 01 квітня 2018 року. Перезапуск відбувся, проте ми розуміємо, що це не гарантує нічого. Влітку минулого року в дію вступила ідеальна на словах система, яка провалилася уже в перші дні, а ліквідація наслідків тягнеться й досі…