Українські аграрії знову оновили національні максимуми валового збору зернових. Але вітчизняний агросектор наближається до об’єктивних меж нарощування обсягів виробництва.
Планом по валу
Звичайно, можна замаскувати проблеми, які поступово накопичуються в агросекторі, але тільки на час. З позиції оптимізму цього року аграрії отримали рекордний урожай кукурудзи — 35,5 млн. тонн, соняшнику — 13,7 млн. тонн і сої — 4,4 млн. тонн. При цьому прогресуючий від року до року недостатня кількість вологи видавлює зі структури виробництво ячменю, якого виростили всього 7,3 млн. тонн.
Нестабільні погодні умови в літні місяці призвели до падіння якості пшеничного зерна і, відповідно, до зниження збору продовольчої пшениці навіть при непоганих валових показниках: 24,5 млн. тонн — найгірший результат за останні роки. Проте загальне збільшення збору зернових тягне за собою оптимізм в оцінці експортного потенціалу. Мінагропрод очікує, що в 2018-2019 маркетинговому році (липень 2018 — червень 2019) експорт може збільшитися більш ніж на 7 млн. тонн — до 47,2 млн. тонн проти 39,9 в попередньому періоді.
Цінова кон’юнктура на світових ринках поки цілком сприятлива. За останні 12 місяців ціни на пшеницю піднялися на 19 %, на кукурудзу — майже на 6 %. Продаж за такими цінами, за приблизними підрахунками, збільшить валютні надходження від експорту приблизно на 10-20 % порівняно з минулим роком. А минулого року на зерні вдалося підняти близько $ 6,4 млрд. Листопадово-грудневе зміцнення гривні у звітах НБУ пов’язали з приходом валютної виручки від аграріїв. Агросектор, нагадаємо, приносить нам близько 40 % валютних надходжень і забезпечує близько 10 % ВВП.
Коливання експорту
До початку зими зернові запаси в Україні збільшилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 26 % і перевищили 34 млн. тонн. До середини січня аграрії відправили закордонним постачальникам 25,7 млн. тонн зернових. Як і очікувалося, експорт пшениці і ячменю скорочується на 0,53 млн. до 0,55 млн. тонн відповідно (до 11.1 млн. і 3,26 млн. тонн). Жито продавалося найактивніше – 81 тис. тонн (+67,8 тис. тонн). Кукурудзяного зерна відвантажено 10,8 млн. тонн (+4,16 млн. тонн).
Географічна структура експорту змінюється щорічно. Так, в минулому маркетинговому році на 20 % скоротилися поставки ячменю в Саудівську Аравію. Поставки кукурудзи до Китаю зросли на 84%, на 53 % збільшився експорт українського пшеничного борошна. Ще більш значно (з 1 до 10 тисяч тонн) зросли поставки пшеничного борошна в Гонконг. Але ось експорт в африканські країни знизився на 12 %, а в Північну Корею — майже до нульових показників.
Нагадаємо, що найбільший африканський споживач — Єгипет підняв вимоги до вмісту протеїну в зерні до 11,5 %, і цей ринок залишається одним з найбільш конкурентних. Основним ринком збуту для українського зерна в минулому сезоні стала Індонезія.
Цінова кон’юнктура
Світове виробництво пшениці, за прогнозом Мінсільгоспу США, складе 736 млн. тонн — на 3 % менше показника минулого сезону. Споживання ж, на думку американських аналітиків, зросте на 5,2 млн. тонн і в цьому році складе 749 млн. тонн. таким чином, середньострокова перспектива для експортерів обіцяна сприятлива. Навіть з урахуванням зниження обсягів зарубіжних поставок пшениці прибутковість передбачається на рівні минулого року.
Багато, звісно, залежить від якості зерна, проте зростає ємність ринку і для фуражного товарного класу. За висновками Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних націй (ФАО), споживання корму для тваринництва зросте на 2 % і складе 790 млн. тонн.
Якщо говорити про зернові в цілому, то, як очікують у ФАО, світу буде потрібно 2 630 млн. тонн, а це означає зростання на 16 млн. тонн в порівнянні з минулим сезоном.
Агросектор: Кого «прикрасить» скромність?
Цього року на допомогу агросектору в держбюджеті закладено 5,9 млрд. грн.. проти 6,3 млрд. у 2018 році. Більша частина — 3,5 млрд. грн. призначені для співфінансування проектів у сфері тваринництва та аквакультури. Зокрема з грошей платників податків компенсуватимуться 30 % від вартості нових об’єктів у цій сфері загальним кошторисом не більше 500 млн. грн.
Компенсації власникам тваринницьких комплексів, що тільки зводяться, обіцяні до 1,2 млрд. грн. Їх будівництвом займаються агрохолдинги, які отримали ще одне фінансове послаблення: скасування сплати «пайової участі» в місцеві бюджети, своєрідної форми місцевого податку, який міг досягати 10 % від кошторису будівництва. Причому від сплати звільнені тільки забудовники об’єктів АПК.
Куди скромніше виглядає пряма і непряма фінансова підтримка невеликих і середніх господарств. На розвиток фермерів планується направити 800 млн. грн., тільки 127,1 млн. — на здешевлення кредитів. (При цьому собівартість продукції зростає в господарствах всіх розмірів і видів власності). Програму субсидування закупівлі сільгосптехніки профінансують на 881 млн. грн., ще 400 млн. грн. підуть на закладку нових садів і виноградників.
Поки грім не грянув…
Сприятлива зовнішня кон’юнктура поки дозволяє закривати очі на загрози, які виходять від нинішнього вектора експортно-сировинного розвитку українського АПК. Серед таких загроз — критична залежність від зовнішніх поставок палива та добрив, їх дорожнеча, невисокий рівень страхового захисту, руйнування систем лісомеліорації і сівозмін на тлі масштабних кліматичних змін і деградації ґрунтів.
Технічні можливості для вирішення цих проблем є, але немає програм, що запускають оздоровчі процеси в становій галузі економіки України та навколишньому середовищі. Адже для сільського господарства і пов’язаних з ним галузей вони були б на порядок ефективніше різних форм дотування самого процесу сільгоспвиробництва…
