В одній великій айтішній компанії почалися дивовижні події: хтось крав їжу з вендингової машини.
Спочатку не повірили – ну кому це всерйоз треба? Але компанія, що обслуговує торговий автомат, кілька разів заявила про збитки, і вирішили розібратися.
Зловмисника вирахували досить швидко, і ним виявився… високооплачуваний розробник. До справи він підійшов ґрунтовно і творчо: зробив механічне пристосування, яким спритно виколупував сендвічі та шоколадні батончики з полиць автомата. Відкривав нижній лоток, просовував туди свій диво-девайс і отримував прекрасний результат – бутерброди з куркою і соусом песто!
Розробника запитали, навіщо він це робив. У нього ж величезна зарплата, на бутерброди точно вистачить. Він щось бурмотів, але так і не зміг сказати нічого зрозумілого. Його навіть не звільнили – керівник поручився, що візьме людину під особливий контроль. А звільнити – ні вже, занадто хороший розробник, такі на дорозі не валяються.
Я розробника не схвалюю, але мотиви його зрозумілі. Коли багато років тому ми всією командою прийшли на офісну кухню і побачили там апарат із сендвічами, перша думка була “а цю штуку можна зламати?”. У нашій нормальній айтішній команді не було людей із кримінальним минулим – тільки розробники, аналітики, тестувальники. Але всім стало цікаво, як обійти захист системи.
Дехто підійшов до справи примітивно: намагався нахилити апарат, сподіваючись, що їжа впаде в лоток. Хтось вивчав кожний осередок і дивився, як укладено сендвічі: ага, ось тут лежить з краю, а цей будеш брати, і він потягне за собою сусідній. А хтось намагався зрозуміти, чи немає неочевидних закономірностей: засунув купюру і кілька монет, узяв їжу, а потім отримав усі гроші назад у вигляді здачі.
І справа була не в тому, що народ голодував: зарплата кожного в кілька тисяч разів перевищувала вартість бутерброда. І навіть не в природній цікавості айтішників. А просто людина так влаштована: якщо вона бачить систему, вона хоче її хакнути.
Система – це не тільки апарат із шоколадками. Як не робити домашку, але щоб і двійку вчителька не поставила? У кого списати диплом, щоб преподи не розпізнали плагіат? Як не приходити на роботу вчасно, але щоб не звільнили? Чи можна отримати грошей від держави, якщо не належить? Чи вийде виконати квартальні цілі на роботі без зайвих зусиль? Як швидко виростити продукт і збільшити прибуток від нього? А отримати перші рядки у видачі в пошуковику? А піти від податків?
Відповіді на ці запитання можуть відрізнятися з точки зору законодавства або етики, але технічно вони однакові: є система, і її треба зламати. І її будуть ламати і випробовувати на міцність.
Так було і буде завжди, люди не змінюються. Їхня пристрасть грати не за правилами – найпостійніше, що є у світі. А для стартаперів це навіть заохочувана якість: будь-який революційний продукт – злам наявної системи.
Де там ці сендвічі з куркою і соусом песто?
