Знову про особисте, але буде корисно тим, хто будь-яким чином працює з клієнтами як експерт.
Ви знаєте, що я активно консультую бізнеси, команди й окремих людей.
Років зо два тому я аналізувала запити (з чим приходять, як формулюють завдання) окремих людей і почала помічати, що в топ 3 найчастіших входить.
Я засидівся на своєму місці, але я не розумію, куди мені йти далі. У яку компанію? На які посади? Хто я взагалі?
І якщо раніше я закривала цей запит однією сесією, то через деякий час зрозуміла, що тут потрібно копати набагато глибше.
Я можу за своєю натхненністю накинути відразу з десяток варіантів, але це не те.
Потрібно збирати інформацію по частинках, обговорювати цінності, що людині важливо в роботі, в команді, в керівнику.
Так народився новий формат моєї роботи – це робота із самовизначенням.
Проходить так:
Ми закриваємося на годину в онлайні, і всю годину я ставлю вам запитання і записую відповіді.
У мене є свій список, виведений досвідченим шляхом.
Далі я беру час (зазвичай день-два) на те, щоб підготувати документ, де я: опишу, на що звернула увагу, поверну вам ваші ж слова, які ви пропускаєте. Поділюся гіпотезами (зазвичай 5-7 штук) з поясненнями, з інфою, чи потрібно вчитися, чи можна ініціювати такі проєкти на поточному місці, з посиланнями на реальні вакансії.
А потім ми письмово обговорюємо цей документ: що вам відгукнулося і чому, що зовсім ні.
Це допомагає зрозуміти, які опції в мене є, побудувати ті самі кілька перших кроків, щоб не губитися.
Зазвичай реакція на цей документ така “вау, я навіть не думав(ла), що я можу сюди перейти, як же круто” – і в людини спалахують очі та з’являється план.
Через десь 10 перших таких документів я відчула, що в мене йде внутрішній опір.
Сідати за такі документи стало складніше.
Я все ще добре роблю свою роботу, але з меншим задоволенням.
Думала, чи закривати конкретно цю послугу із самовизначенням.
У цей момент я сіла, щоб подумати: так, а що не так?
Результати у клієнтів супер, справа важлива (ми всі губимося багато разів за кар’єру, і чиясь допомога важлива).
Виявилося… ціноутворення послуги)
Я брала за цю послугу стільки ж, скільки за годинну консультацію, а за підсумком витрачала щонайменше години 3-4-5 на цю роботу замість однієї.
У моїй голові ціна і цінність не зійшлися, а в головах клієнтів було вау.
Є такий класний інструмент, як зрозуміти, що ви переросли свій цінник.
Наприклад, ви робите стратегії бренду роботодавця.
Ви зробили 10 штук, на 11 якось уже не хочеться. Ви брали Х за цю роботу.
Запитайте себе: хотіла б я зробити цю роботу за 2х?
Швидше за все, у вас з’явиться внутрішній вогник (ну або чітке “ні”, що теж дасть можливість поміркувати над причинами).
Ось таке саме сталося і в мене.
Ти не можеш віддавати більше, недоотримуючи сам.
Я перерахувала економіку цього продукту, прикинула, скільки часу я витрачаю, як можна автоматизувати (шаблонами).
Прописала ціну і цінність для себе і…
Тепер мінімум раз на тиждень проводжу такі сесії з великим задоволенням.
Не забувайте думати про ціну і цінність, це дуже важливо.
