На першій роботі я думав, вау, компанія так балує співробітників, годує нас червоною рибкою на корпоративі. Потім виявилося, що в деяких фірмах по п’ятницях пиво і піцу! Це здавалося вже якимось соціальним експериментом.
На ділі такі івенти потрібні насамперед самій компанії. Вони підвищують лояльність і залученість співробітників. Народ більше дружить, ефективніше працює і рідше звільняється. І це все за якихось 100-200 баксів на людину на рік!
Нещодавно я влаштовував тімбілдинг для свого відділу. Через годину я чую, що половина людей говорить про роботу. Уже під іншим градусом відвертості, але все ж таки.
З тієї ж причини топ-компанії будують мега-круті офіси. Ідея в тому, щоб люди проводили в них якомога більше часу. Коли в тебе під рукою спортзал, ресторан і масаж, то з офісу начебто й нема чого їхати. Усе є в кампусі. Ну а якщо раптом прийде хороша ідея по роботі, то ти якраз уже у відповідній обстановці.
Загалом, компанія вкладається в плюшки, щоб ти попрацював зайві 30 хвилин. Або познайомився з колегою краще і став більш ефективним. Для когось це справедлива угода, просто треба розуміти, що якщо ти не платиш за товар (червону рибку на корпоративі), то ти і є товар.
Деякі хлопці, вважають її не такою справедливою і міркують так. Раз тімбілдинг, це робочий івент, то давайте проводити його в робочий час. Але тут уже в компанії юніт-економіка не сходиться.
Я дивлюся на тімбілдинги, як на можливість понетворкати (так само, як і на конференції). А нетворк – це моя турбота. Якщо я хочу працювати в цьому місці, то для мене важливі люди і контакт із ними, важливо вибудовувати ці зв’язки. Це мені треба. Відносини, це взагалі велика частина роботи менеджера.
А раз так, то і на лазертаг мене кличте, і на картинг.
