Протягом професійної кар’єри у мене були різні цілі та етапи. Одним із таких етапів було одночасне ведення 20 проєктів.
Причому, чуючи цю цифру, перше що спадає на думку – це неможливо. Можливо і з хорошими результатами. Розповідаю як я до неї прийшов і чому відмовився.
Маючи в голові будь-яку мету, ти прокладаєш до неї шлях тими методами, які тобі відомі. Мета була фінансова, а оскільки працював я з клієнтськими проєктами, то логіка така:
- 1 проєкт приносить Х гривень.
- 10 проєктів принесуть 10Х гривень.
Клієнтів ніколи не шукав, якісна робота дає свої плоди, тебе радять і рекомендують, тому масштабуватися за кількістю було не проблемою, ба більше, доводилося відмовляти людям або казати, що зможу взяти в роботу не раніше, ніж за півроку, більшість готові були чекати.
Одночасну кількість проєктів у роботі збільшував у такий спосіб – оптимізував (саме оптимізував, а не погіршував) роботу з поточними, щойно розумів, що є час на новий проєкт, зв’язувався з власником і говорив – так, готовий узяти. За час такої роботи, з цією оптимізацією я досяг якогось неймовірного дзену.
Перше і головне правило
- Економія часу на типових роботах. Я почав помічати, що для різних проєктів я роблю багато однакових дій, в основному пов’язаних з ТЗ.
- У підсумку виходить, що патернів по роботі з проєктами вкрай багато, і щоразу витрачаєш багато часу на написання одного і того ж різними словами.
- Рішення прийшло саме – папка з шаблонами всіх файлів, відкриваєш потрібний файл, кастомізуєш під клієнта, віддаєш у роботу.
Друге правило
- Делегування на перевірених виконавців. Максимум роботи, яку можу якісно зробити не сам – потрібно віддавати, також це дає змогу розпаралелити процес.
- Щодо способу знаходження крутих виконавців за адекватний прайс варто написати окремо. З багатьма фрілансерами працюю по кілька років, вони розуміють мене з півслова, я приймаю роботу без затримок, знаючи що виконана вона добре.
- За підсумком, самостійно я тільки збирав семантику (необхідна для розуміння ніші й вибудовування стратегії) і проектував структуру сайту. Це фундамент, від якого залежить успіх проекту, помилка на цих етапах може з’їсти купу часу на повторний аналіз і проектування надалі.
Третє, не менш важливе
Власний розклад. Я вже торкався теми дисципліни і дуже багато додати тут нічого.
Тепер про те, чому відмовився.
Як казав батько-засновник:
Клієнтські гроші – це клієнтські гроші. Поки в тебе в управлінні чужий бюджет і зобов’язання, ти хоч в Індію їдь, але від бридкого почуття тривоги не звільнишся.
Тільки повністю позбувшись кукана у своїй дупі, можна усвідомити, як добре бути спокійним і вільним.
Чужі гроші дають відчуття хибного багатства. Не вашого.
Маючи вільний графік і можливість відлучитися, я змушений завжди перебувати на зв’язку, відповідати на будь-які запитання, завжди бути в курсі кожного проєкту.
Результатом є регулярне вигорання. Механізм налагоджений і працює, але в якийсь момент тебе вирубає, і ти овочем лежиш перед телевізором, не маючи сил що-небудь робити.
Відчуття радості від доходу відсутнє, цифра збільшується, а витратити на себе ніколи. Зрозумівши і прийнявши цей момент, почав коригувати стратегію – багато середніх проєктів замінив на 2-3 великих. Так набагато простіше тримати в голові план і стратегію робіт, глибше можна заглиблюватися в аналітику й отримувати більше задоволення від результату.
Такий режим багато чому мене навчив і дав змогу переосмислити. Одразу починаю помічати деструктивні дії у своїй роботі, бачити таймкіллери та краще відчувати свій емоційний стан, запобігаючи вигорянню й апатії. Ні, я все ще не гуру ефективності, можу залипнути в ютуб або провалятися на дивані, але намагаюся робити кроки до більш усвідомленого і продуктивного життя.
Яку максимальну кількість проєктів вели ви?
