Apple з особливою ретельністю підбирає слова, розповідаючи про свою гарнітуру Vision Pro – новий і дуже дорогий продукт. Пристрій вартістю 3500 доларів рекламується не як найкраща гарнітура віртуальної реальності, а як перший “просторовий комп’ютер” Apple. Фотореалістичні зображення у відеочаті називаються персонажами, а не аватарами.
“Apple представила Apple Vision Pro, революційний просторовий комп’ютер, який органічно поєднує цифровий контент із фізичним світом, даючи змогу користувачам залишатися в сьогоденні та на зв’язку з іншими”, – ідеться в першому рядку пресрелізу компанії, в якому жодного разу не використовують таких термінів, як віртуальна, доповнена або змішана реальність. Навіть назва продукту, Vision Pro, не має жодного стосунку до віртуальної реальності – на відміну від часто поширюваної альтернативної назви, яку компанія, мабуть, відкинула: Reality Pro.
Компанія явно докладає певних зусиль, щоб виокремити свою гарнітуру як першу в чомусь новому, а не останню в категорії, що залишилася нішевою – тій, яка значною мірою приваблює геймерів. І хоча Apple справді заявила, що на момент запуску продукту там буде доступно понад 100 ігор, геймінг – це зовсім не те, на чому зосередилася компанія. Щоб підкреслити цей момент, жодна з демонстрацій, показаних журналістам, не була пов’язана з іграми.
Аналогічним чином Apple використовує штучний інтелект для поліпшення функцій автозаміни та диктування в iOS. Проте, яким би популярним не був ШІ в наші дні, особливо генеративний ШІ, заснований на великих мовних моделях, Apple навмисно вирішила не використовувати жоден із цих термінів.
Насправді, в Apple довга історія такого підходу, висхідна, принаймні, до Сьюзан Кар, Енді Херцфельда та решти команди Mac у 80-х, які прагнули створити персональний комп’ютер. Дебютуючи з iPhone у 2007 році, Apple заявила, що винаходить телефон заново і об’єднує в собі мобільний телефон, інтернет-комунікатор і iPod. Але тоді компанія використала термін “смартфон” лише один раз – і то як зневажливе відсилання до конкуруючих продуктів та їхніх крихітних пластикових клавіатур.
Слова, звичайно, мають велике значення, але реальність важливіша. Ви не можете виправдати погану технологію химерними маркетинговими термінами, і навіть продукти з не найкращими назвами можуть процвітати, якщо люди знаходять їх корисними.
