Під час спілкування зі засновником, якому потрібна допомога в залученні інвестицій, часто стикаюся з ситуацією, коли він не обізнаний щодо деталізації фінансової моделі проєкту.
Причина такого стану речей досить банальна.
Засновник вважає, що його головне завдання – генерувати класні ідеї, а бухгалтерія…. бухгалтерія почекає.
Наслідками такого стану речей є замовлення фінмоделі у стороннього виконавця та відстороненість замовника від формування повноцінного ланцюжка фінансових результатів.
А тим часом, фінансова модель є найважливішим інструментом розуміння перспектив не тільки для зовнішнього інвестора, а й для самого засновника бізнесу.
На жаль, ніхто, крім фаундера і його команди, не зможе зрозуміти, хто ваша цільова аудиторія, звідки беруться ліди, яка конверсія їхнього переходу в клієнтів, які платять, який бюджет буде виділятися на маркетинг, передбачуваний рівень CAC, скільки і яких фахівців у компанію знадобиться, яких витрат компанія готова зазнати до точки беззбитковості і т.д. і т.п.
Сторонній фахівець, звісно, зможе зробити гарну модель, оформити таблицю аналізу чутливості та підігнати результати до бажаного, але все це без основи буде лише простою і, можливо, красивою картинкою.
На щастя, сучасний інвестор не вимагає багатосторінкових бізнес-планів і часто обходиться однією лише фінмоделлю.
Але, якщо засновник за першого ж запитання “пливе” і не може пояснити походження цифр, як ви розумієте, довіра інвестора до нього дуже сильно падає.
Заради об’єктивності, я б хотів сказати, що досконально знати свою фінмодель потрібно не тільки для інвестора, але це корисний інструмент і для самого фаундера, який рано чи пізно повинен навчитися керувати компанією на основі не тільки запізнілих, а й випереджальних показників управлінської звітності.
