Епідемія смайликів зійшла нанівець, але не зникла. Як із Короною. Я вже змирився з тим, що емодзі не можна прибрати з усіх текстів у світі, тому єдине рішення – це хоча б правильно їх використовувати. Емодзі хороші тим, що вони можуть розбавити голий текст і перетягнути увагу на себе. Це їхня сила і недолік – потрібно перчити і солити зі смаком.
Смайлики ідеальні для розбивки на абзаци. З їхньою допомогою можна показати, що починається нова тема. Також вони підходять для виділення головної думки, щоб привернути до неї увагу. І не забувайте ставити пробіли до і після емоції. Це не закінчення і не розділовий знак, а окремий об’єкт.
Емодзі в середині абзацу – днище. Вони відволікають на себе увагу, заважають сфокусувати, а складні смайлики ще й змушують замислитися, що ж таке мається на увазі? А з приводу значення емодзі 😭 і 🙏 стільки суперечок, що в пору писати дисертацію. Тож використовуйте тільки прості та зрозумілі смайлики.
Не потрібно ставити емодзі замість слів, те саме з числами, знаками питання і оклику. Смайлики-числа в принципі виглядають по-дурному, так ще й користі в них немає, а коли смайликами написаний номер телефону, то хочеться набрати цей номер і закричати в трубку.
Не ставте кілька однакових емодзі поспіль. Мало хто захоче розгадувати ваші ребуси. Як заміна буллітам вони теж не годяться – смайлики яскраві, перетягують увагу. Однак, є виняток – ◽️
І головне. Анімовані емодзі, особливо в заголовках, це зло 🤬.
А ще емодзі допомагають дізнаватися думку читачів.
Дорогий, читачу, як ти ставишся до емодзі?
