Тупо описувати цільову аудиторію свого продукту – як “люди, які хочуть користуватися нашим продуктом” ;-)))) Наприклад, для застосунку для контролю здоров’я – “люди, які піклуються про своє здоров’я”.
І за яким таргетингом ми будемо рекламуватися? За інтересом “Здоров’я”, запропонованим соцмережею? Так ми захопимо купу “зайвих” людей – на яких витратимо купу “зайвих” грошей. А до того ж оффер виявиться занадто загальним, який через це погано спрацює.
Як це можна конкретизувати? Люди, які вже користуються такими-то ліками або ходять до таких-то лікарів? Тоді питання – як їх знайти? Або люди, які досягли якогось віку, коли починаються певні проблеми? Наприклад, “стареча короткозорість”, що настає у 40-45 років у всіх людей із раніше нормальним зором.
Або “наша аудиторія – всі інтернет-магазини”. Що, прямо всі? Або якісь за розміром асортименту? Або за кількістю замовлень? Або ті, що витрачають стільки-то грошей на рекламу? Або ті, що користуються якимось продуктом? Або навпаки ним не користуються?
Проспектинг (prospecting) – це ідентифікація своїх потенційних клієнтів за набором критеріїв. Мета – створити їхню базу. Щоб потім систематично комунікувати з ними різними способами – намагаючись перетворити їх на реальних клієнтів.
Правильний проспектинг може взагалі позбавити нас від витрат на сліпу рекламу. Особливо на початкових етапах розвитку стартапу – коли нам потрібно “знімати вершки”, продаючи свій продукт найочевиднішим клієнтам. Роблячи їм дуже конкретні офери.
Так, створення такої бази теж потребує мізків і грошей. Купувати в когось дані. Зробити робота, який шукає потрібних людей або компанії в інтернеті. Домовитися про співпрацю зі спільнотами, де ці люди зібрані. Або щось іще.
Але це зазвичай виявляється дешевше, ніж масована реклама. І в 1,000 разів ефективнішим!
