“Нумо робити паузи в словах, вимовляючи та замовкаючи знову”, – ця цитата з пісні Андрія Макаревича актуальна не тільки для його фанатів, а й для менеджерів.
Найрезультативніші співробітники знають, коли потрібно говорити, а коли краще помовчати, показало дослідження групи вчених на чолі з професором менеджменту Майклом Парком із Вортонської бізнес-школи. Дослідники назвали цю навичку “стратегічним мовчанням” (strategic silence).
У мовчання в робочих ситуаціях (наприклад, на зустрічах) може бути багато причин: страх помилки, байдужість, протест тощо.
Стратегічне ж мовчання – це усвідомлене рішення співробітника поки що не ділитися своєю ідеєю або проектом.
Як показало дослідження Парку, керівники вище цінують і пропозиції стратегічних мовчунів, і їх самих як співробітників. Щоправда, є важлива умова: у відповідний момент все ж озвучувати свої ідеї, а не мовчати вічно.
Щоб зрозуміти, коли краще мовчати, а коли говорити, стратегічно мовчазні співробітники беруть до уваги три основні чинники.
- Доречність. На зустрічі, присвяченій способам підвищення прибутку, дивно ділитися ідеєю щодо підвищення залученості співробітників, яка раптово спала на думку. Стратегічні мовчуни притримають свою ідею, запишуть її й озвучать тоді, коли прийде час.
- Підготовка. Чи є у компанії гроші на маркетингову кампанію в соцмережах, яку ви пропонуєте? Чи точно конкуренти нічого подібного не запускали? Чи не буде ідея марною тратою грошей? Стратегічні мовчуни проводять дослідження перш ніж пропонувати щось колегам. І готуються до тематичних зустрічей, а не просто приходять.
- Сприйнятливість адресата. Якщо керівник, якому ви хочете показати свою ймовірно проривну ідею, не вилазить з зустрічей або просто в поганому настрої, високий ризик, що вас не почують. Стратегічно мовчазні вміють вибрати момент, щоб презентувати свій мегапроєкт, коли аудиторія перебуває у відповідному когнітивному та емоційному стані.
Оцінка за цими трьома пунктами допомагає зробити висловлювання якісним – тобто говорити тоді, коли слова будуть справді корисними і виявляться сприйнятими.
Чіткої, універсальної для всіх команд і ситуацій інструкції про те, коли краще мовчати і говорити, немає. Але лідерам варто налаштувати канали комунікації та частіше звірятися з підлеглими за своєю ініціативою, вважає Парк. Так ви вчасно дізнаєтеся про больові точки в компанії. А для накидання ідей у форматі потоку свідомості підійдуть мозкові штурми в спеціально відведений час.
