Вам напевно доводилося чути від колеги таку фразу:
Підемо поштормимо?
Потім ви опиняєтеся в переговорці ще з п’ятьма людьми. Усі сонні, замучені й поглядають на годинник. На дошці виведено:
ІДЕЇ ДЛЯ ПОДАРУНКІВ БІЗНЕС-ПАРТНЕРАМ.
Хтось тихенько запропонував подарувати кошики з фруктами, як торік.
Хтось голосніше повторив, усі поплескали в долоні й розійшлися.
Це схоже на мозковий штурм, але ні. Зараз пояснимо.
Мозговий штурм – це не планерка
Для початку потрібно зрозуміти важливу річ: мозкоштурм – це не планерка.
Планерка – це коли люди збираються, щоб ухвалювати рішення. Результат планерки – завдання, рішення, дії, конкретні зобов’язання.
Мозгоштурм – це коли люди створюють ідеї. Результат мозгового штурму – тільки ідеї, будь-якого ступеня безглуздості. На мозкоштурмі не ухвалюють жодних рішень і не дають жодних доручень.
Зустріч із приводу бізнес-подарунків і кошика з фруктами – це не мозгоштурм, а планерка, тому що метою зустрічі було вирішити, що дарувати. А на мозгоштурмі принципово не можна ухвалювати рішення, тільки “штурмувати”.
Мозгоштурм – це свіжий погляд на ідеї
На мозговому штурмі люди збираються в якомусь просторі (можливо, навіть віртуальному) і роблять три речі:
- накидають свої ідеї,
- розвивають чужі ідеї,
- фіксують усі ідеї.
Завдання учасників – так розвинути свої та чужі ідеї, щоб отримати нові.
Що більше ідей, то вищий шанс, що серед них будуть і хороші. Самі ідеї поки що не критикують, за ними не ухвалюють рішення. Ніхто не має пропонувати ні реалістичні, ні економічно ефективні рішення. Просто придумуємо.
Ефект мозкоштурму в “перехресному запиленні”: коли одні люди “вивалюють” ідеї зі своєї голови, інші люди дивляться на ці ідеї по-своєму, треті додають, і так поступово народжується щось нове. Сила не в тому, що одна геніальна людина придумала ідею і всі її підтримали. Сила в тому, щоб багато різних голів подивилися на безліч ідей кожен зі свого боку.
Спочатку це багато поганих ідей
Насправді наші ідеї обмежені нашими ж когнітивними викривленнями:
- у нас не такий великий життєвий досвід;
- ми бачимо світ тільки зі свого погляду;
- ми можемо погано знати інших людей, їхні болі та завдання.
З нашого погляду, ідеї можуть бути класними, а з боку – на жаль.
І ось ми приходимо на мозгоштурм і висипаємо свої ідеї на загальний огляд. Далі ці ідеї перемішуються,
взаємодіють з іншими, комбінуються, обговорюються, і згодом, завдяки безлічі поглядів і з’єднань, у нас є шанс створити щось більш цікаве.
Маленький прийом, а не весь процес
Мозговий штурм – це лише частина пошуку творчої ідеї, а не весь пошук. Він добре вкладається в модель будь-якого креативного процесу:
- Знайти й визначити проблему.
- Вивчити сферу, на яку будемо впливати.
- Зібрати інформацію, яка може стосуватися проблеми.
- Взяти паузу на “перетравлення”.
- Висловити багато різноманітних ідей.
- Скомбінувати ідеї в несподіваних поєднаннях.
- Вибрати найкращі ідеї.
- Уточнити ідею, щоб вона була придатною для реалізації.
Звідси важливе правило:
Не збирай мозгоштурм, поки не розібрався в проблемі
Наприклад, нам потрібно придумати цікаві сувеніри для компанії, яка виробляє токарні верстати з ЧПУ. Щоб зібрати людей на продуктивний мозкоштурм, потрібно:
Сформулювати, яку проблему з сувенірами ми вирішуємо. Коньяки надокучили? Шоколадні цукерки шкідливі для здоров’я? Навіщо взагалі креативити?
Вивчити сферу цих верстатів: які вони бувають, що роблять, як і хто ними користується. Провести інтерв’ю з тими, хто ці верстати закуповує і використовує.
Зробити велике досьє про ці верстати та їхніх користувачів.
Пару днів не думати про ці верстати.
І ось тільки тепер зібрати мозговий штурм.
Якщо ж просто покликати непідготовлених людей “штурмувати” ці верстати, нічого путнього не вийде.
Як не запороти
Мозгоштурм – це групова техніка, а там, де зустрічаються багато людей з різними думками, багато що може піти не так. Тому на штурмі часто є координатор, який записує ідеї та стежить за правилами.
- Що більше ідей, то краще.
- Будь-які ідеї потрібні, навіть абсурдні.
- Жодної критики! Можна доповнювати іншого “Так, але…” – і додавати ще одну ідею.
- За найкращі варіанти голосують наприкінці штурму, але фінального рішення не ухвалюють.
- Фінальне рішення виноситься на окрему зустріч.
Важливо й те, кого кликати на мозгоштурм. Якщо штормити тільки серед знайомих – менше шанс зібрати свіжі ідеї. Друзі зазвичай варяться в одному соку, і думки у них схожі.
Ну і помилки:
- Покликати своїх друзів і просто угоріти.
- Проштовхувати свої ідеї, стояти на своєму до кінця. Згадайте, що на штурмі жодні рішення не ухвалюються. Не можна вийти з мозгоштурму переможцем.
- Покликати головного боса, якого всі бояться і з яким ніхто не хоче сперечатися.
Якщо мозгоштурм вдався, у підсумку вийде три – п’ять хороших ідей. А ось яку з них реалізовувати і як – це вже зовсім інша історія.
