Дедалі частіше я став помічати, що керівна робота приносить мені неймовірний заряд енергії. Я задумався, чому і що саме мене заряджає. Звичайно, однією з головних причин є успіх моїх співробітників. Але що конкретно я знаходжу в цьому?
Я зрозумів, що для мене важливий особистий і професійний ріст моїх хлопців. Коли я бачу, що мій співробітник справляється з новими викликами і не боїться складних завдань, я відчуваю гордість і радість за нього. Це ніби я сам пройшов через усі труднощі разом із ним.
Але не тільки це мене надихає. Я розумію, що мої співробітники можуть перейти в інші команди або компанії, і це не засмучує мене. Навпаки, я радію за них, адже це їхнє зростання, можливості, нові цілі та завдання.
Керівник, як тренер, має вміти спостерігати збоку й аналізувати процес роботи команди. Він має бачити, які зміни потрібно внести, щоб досягти бажаного результату. Це можна порівняти з грою у футбол, де тренер є стратегом, який знає, як використовувати ресурси, щоб перемогти.
У цьому плані я знаходжу багато спільного з головним героєм серіалу “Тед Лассо”, який каже, що успіх не зводиться тільки до перемог і поразок. Для нього головне – це допомогти своїм підопічним стати кращими версіями самих себе на полі і в житті.
І я точно так само вважаю, що моє завдання як керівника – допомогти моїм співробітникам стати кращими версіями себе. Я готовий підтримувати їх, допомагати у важких моментах і радіти їхнім успіхам. Адже їхній успіх – це і мій успіх.
