А ось ще одна гарна думка, підглянута в засновника вчорашнього ButcherBox, який вклав 10 тисяч доларів у продаж передплати на м’ясо – і без усяких зовнішніх інвестицій доріс до виручки в 600 мільйонів доларів на рік.
Не ставай рабом свого бізнесу. Спочатку прикинь, як ти хочеш жити, і скільки грошей тобі для цього потрібно – а потім займися тим, що дозволить тобі так жити. Якщо ти не зробиш цього до того, як ти почав – ти принесеш своє життя в жертву своєму бізнесу.
Тобто опинишся у в’язниці, яку ти своїми руками ще й побудував.
Це підтверджує колись сформульовану мною думку: “Підприємництво – це коли ти робиш що хочеш, заробляючи цим достатньо, щоб продовжувати робити що хочеш” 
Здається, що найгірше – коли ти і робиш не те, що хочеш, і не заробляєш. Але це ще не найгірше – бо тоді тебе нічого в цьому не тримає. Ти можеш усе кинути і спробувати що-небудь інше. Але набагато гірше – коли ти робиш не те, що хочеш, але цим заробляєш. Тоді кинути це дуже складно. І що більше ти продовжуєш таким чином заробляти – то стає складніше це кинути.
Іноді люди роблять те, що подобається – і намагаються придумати, як на цьому заробити. Іноді – намагаються заробити і роблять усе, що для цього потрібно. Навіть те, що не хочуть. Хоча насправді краще спочатку вирішити, як ти хочеш жити. А потім уже знайти спосіб, як до цього прийти.
Виходить, що бізнес-модель має бути не в бізнесу – а в життя!
