Як ефективно читати книжки

Як ефективно читати книжки

І чи воно вам взагалі треба? А то розвелося книгоманів…

Сидять три маркетологи й обговорюють, які книжки прочитали за цей час.

Один (зелений) дістає свій “список для читання” – там 11 чудових книжок, кожна з яких або бестселер з “Якабу”, або “Нью-Йорк-таймса”. Круто.

Інший (червоний) маркетолог гордо демонструє ачівку з книжкового застосунку: “Книжковий ветеран: 20 книжок на рік”.

Третій (синій) нічого не дістає і не демонструє, просто сидить.

Потім ці троє випадково дізнаються, хто скільки заробляє. І там, за правилами будь-якого хорошого Тед-току, синенький виявляється найзаможнішим:

Почали розбиратися, як так вийшло, що кількість прочитаних книжок не впливає на дохід.

Далі три хвилини бізнес-мотивації, а наприкінці гарний висновок.

Справа не в кількості прочитаних книжок, а в якості читання.

Розпитавши синього, ми витягуємо правила читання книжок (насправді це вільна інтерпретація ідей Барбари Оаклі з книги “Думай як математик”)

Читати книжки “за запитом”

Безглуздо читати книжки просто про запас у надії, що прочитане колись у майбутньому стане в пригоді. Ще безглуздіше – читати книжки “для галочки”, тобто щоб заявити в “Інстаграмі”, що ви “прочитали 50 книжок за рік, поставте лайк”. Від того, що очі пробігли сторінками з літерами, в голові ще нічого не сталося. Механічне читання книжок приблизно так само корисне, як читання стрічки соцмереж.

Розумніше вибирати ті книжки, які стосуються потрібних вам тем.

Припустимо, перед синім маркетологом лежать дві книжки: одна про управління, друга – про переговори. Синій працює сам по собі, не планує нікого наймати і ніким керувати. А ось переговори він веде регулярно, тому що у нього багато клієнтів.

Очевидно, що з огляду на свої поточні запити синій прочитає книжку про переговори. А червоний і зелений намагатимуться проковтнути обидві книжки та ще про нейробіологію навздогін, щоб поставити галочку в списку для читання.

Перерви на “подумати”

На нон-фікшен книжках часто пишуть “час читання – 5 годин”. Зазвичай це означає, що якщо сісти об 11 ранку і без зупинки читати книжку на дорослій швидкості, можна впоратися до 16:00. “Впоратися” – тобто очима дійти до останнього рядка.

Але одна справа – бігати по сторінці очима, а інша справа – вдаватися в прочитане. За п’ять годин безперервного читання здатність концентруватися падає, інформація перетворюється на жуйку. Перші розділи ти ще якось розумів, а вже починаючи з середини все змішується. Мізки не залізні, їм потрібно відпочивати.

Краще читати книжку по 15 хвилин на день, ніж намагатися подужати книжку за вихідні. У першому випадку є шанс щось запам’ятати і зрозуміти, у другому – шанси дуже малі.

Зупинки, щоб освіжити матеріал

Багато студентів люблять підкреслювати важливе в підручниках. Вважається, що це допомагає запам’ятовувати. Але це самообман: підкреслення маркером прочитаного майже ніяк не впливає на запам’ятовування, бо найчастіше це перетворюється на автоматичну дію.

Ефективніше робити так: прочитати розділ, зупинитися і спробувати згадати, що саме ви зараз прочитали. Відтворіть це в голові, складіть ментальну картинку. В ідеалі так взагалі спробувати застосувати це в житті, але це вже рівень топових бізнес-тренерів, ми такі поради не даємо.

Ставте собі запитання і відповідайте на запитання в книжках. Багато авторів наприкінці глави підбивають підсумки прочитаного і ставлять запитання до глави – відповідайте на них! Це один із варіантів згадати прочитане.

Згадуйте ситуації, пов’язані з прочитаним. Намагайтеся згадувати ситуації зі свого досвіду, коли прочитане могло б вам допомогти. Це теж спроба закріпити ваші знання – будьте як Джамал Малік із фільму “Мільйонер із нетрів”, який на кожне запитання згадував ситуацію з життя і правильно відповідав.

Використовувати щось із прочитаного найближчими днями

Коли згадуватимете щось із прочитаного – обов’язково придумуйте завдання “що зробити”, “що змінити”. Так ви одразу ж закріпите інформацію. Ви можете обговорити ідею з колегами, написати пост про прочитане, справді щось змінити в роботі – головне, не залишити на потім і зробити одразу, чим швидше, тим краще.

Чому протягом 72 годин?

Так, просто конкретна і красива цифра. Насправді за цим лежить якась складна нейробіологія, але ми туди не поліземо.

Дякую, кеп.

Зрозуміло, що поради капітанські:

  • Корисніше читати не на швидкість і не заради галочки, а глибоко і якісно.
  • Якщо намагатися згадати прочитане, то воно запам’ятається.
  • Якщо спробувати застосувати прочитане, то воно може добре вплинути на ваше життя.

Але, справедливості заради, у самих бізнес-книжок теж рильце в пушку: більша їхня частина – це водяна вода на воді, там півтори думки на сто сторінок тексту і кейси про “Епл” і “Амазон” від людей, які до цих компаній не мають жодного стосунку.

Тому ось вам більш реалістичний план:

  1. Починайте читати книжки в стислому викладі.
  2. Якщо бачите, що там є здорове зерно, – гальмуйте, відкривайте оригінал і читайте якісно.
  3. Якщо бачите, що це чергова книжка про успіх Стіва Джобса, то спокійно ставте галочку “типу прочитав” і відкривайте наступну.

І взагалі – хто сказав, що ви маєте читати книжки? Професійні журнали, матеріали конференцій і відеозаписи правильних лекцій можуть прокачати вас набагато швидше, ніж книжки. А галузева практика – ще швидше.

Книжковим снобам завжди можна сказати, що читаєте по 25 книжок на рік з 15 років. Все одно ніхто не перевірить.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: