Перечитуючи класику “Decisive: How to Make Better Choices in Life and Work” (Рішучість: як приймати кращі рішення), я вирішив виписати нотатки з ухвалення рішень на основі фреймворку запропонованого автором WRAP:
W – WIDE
Прибрати АБО, зробити І: розширити варіанти
– оцінити opportunity cost
що ми втрачаємо, роблячи це рішення?
що ми ще можемо зробити з цим часом або грошима
– додавати і шукати кілька варіантів у своїх рішеннях завжди допомагає ставитися до них більш розсудливо. додавати саме не “купити чи не купити полуничне морозиво”, а “яке морозиво купити – полуничне чи бананове”
– знайти того, хто вирішував схожі проблеми. він зможе додати варіанти до списку рішень
– виключити абсолютно всі свої варіанти і працювати вже звідси
R – Relity test your options
Прибрати черрі пікінг в аргументах: розбити власні аргументи
– для вашого рішення завжди будуть протилежні аргументи. якщо їх не видно – значить погано шукали
“disconfirming questions” -?
– вийти в поле, тобто оцінити своє рішення через тих, хто давно в цій сфері, або через прямі дані з галузі. цифри і дані, отримані в такий спосіб, можуть бути не найкращої якості, але нічого кращого в нас немає. також спробувати оцінити ЯК було отримано ці цифри, чи не генералізують вони вибірку, що нам підходить, і не заважають нашому реальному бажанню? (наприклад рейтинг у закладу став 3 з 5, але не через смак, а через ціни, що може бути не особливо важливим для вас)
– знайти і створити спосіб швидкої живої перевірки свого аргументу.
пам’ятати, що це спосіб швидкого збору даних, швидшого за припущення, а не нагромадження в процес рішення.
A – attain distance before deciding
Прибрати короткострокове мислення:
мислити 5-5-5 (в оригіналі 10-10-10)
– подумати про рішення, як ми будемо до нього ставитися через 5 хвилин, через 5 місяців, через 5 років?
це не спроба прибрати короткострокову інтуїцію, скоріше спроба почути також своє і довгострокове мислення
– запитайте себе “що б я порадив найкращому другу?”
це хороший метод дивитися на рішення з боку. бачити ліс, а не дерева
– застосування таких технік насправді не спроба прибрати емоції, це спроба якраз відокремити зерна від полови, зокрема для справжніх емоцій усередині, а відтак потрібно пригадати core priorities і оцінити рішення через них.
люди рідко встановлюють свої основні принципи, поки їх не змусить життя
але принципи краще встановити не як те, що ми хочемо, а гнучкіше як те, що ми ТОЧНО не хочемо робити
P – prepare to be wrong
Прибрати самовпевненість у майбутньому: підготуватися до помилки і поставити розтяжку
– уявити максимально позитивний і максимально поганий сценарії
Премортем-аналіз – це метод, за якого команда уявляє, що проєкт провалився, і потім ретроспективно визначає, що могло призвести до цього провалу. Це допомагає ідентифікувати потенційні проблеми та ризики, перш ніж вони відбудуться.
Точно такий самий треба зробити на суперхороший результат, тому що можна постраждати і від наслідків успіху
– уяви що ти максимально самовпевнений, несподівано ти це дізнався і тепер потрібно припустити, що ти припустився надто багато помилок, це допоможе оцінити можливі прогалини в рішенні
Майбутнє це спектр подій, а не точка. і підготовка до всіх можливих результатів більш оптимальна.
– підставити міни
потрібно розставити те, що в майбутньому засигналить про провал і допоможе переглянути рішення в момент, доки не стало занадто пізно:
у міни входить, наприклад, дедлайн – точка, на якій має бути оцінка і результат
– поділ на блоки
поділ чогось, де ухвалення рішення буде не один раз, а по точках – може допомогти залишатися усвідомленим у виборі. Приклад: поділ блоків часу протягом дня, поділ етапів проєкту, поділ етапів операції
Кожен блок допомагає знову оцінити поточний стан. Ціла пачка печива буде з’їдена швидше неусвідомлено, ніж коли кожне печиво в пачці загорнуте в упаковку.
Використання цього методу і технік може здатися надлишковим, але дає змогу брати більш усвідомлено більші ризики і ширші рішення.
Поступове покращення рішень може здатися малим ефектом за “головний біль”, але цей приклад допоможе зрозуміти як навіть невелике покращення може сильно вплинути на ваше життя:
– посередній гравець у бейсбол відбиває протягом сезону 1 із 4 м’ячів
– зірка відбиває 1 м’яч із 3 і якщо він це робить протягом усієї кар’єри, він потрапляє до зали слави
= розрив між посереднім і легендарним всього лише 1 відбитий м’яч на 12 подач.
