Хочете краще розуміти людей? Дізнаватися більше? Завойовувати їхню довіру? Навчіться слухати, каже письменниця і журналістка Кейт Мерфі.
Люди, у яких я брала інтерв’ю, часто виглядали здивованими, майже приголомшеними, коли розуміли, що я справді звертаю увагу на те, що вони говорять. І починали розповідати мені глибоко особисті речі, що іноді не стосувалися теми бесіди, ніби давно чекали слушної нагоди зробити це, – розповідає вона.
Деякі поради з книги Кейт Мерфі “Ти не слухаєш” (You’re not listening Kate Murphy):
- Підтримуйте зоровий контакт. Не оглядайте кімнату, не дивіться на інших, не заглядайте в телефон. Дайте співрозмовнику зрозуміти, що ви слухаєте кожне слово.
- Ставте нестандартні запитання. Запитання “Звідки ви”? “Чим ви займаєтеся?” зазвичай потрібні для того, щоб визначити базовий соціальний статус людини (і забути про нього). Люди це відчувають. Краще скажіть: “Яка у вас цікава брошка. Де ви її купили? Любите блошині ринки? Багато подорожуєте?”.
- Позбудьтеся упереджень. Ви можете думати, що знаєте про людину багато чого, або намагаєтеся судити про незнайомця за тим, який він має вигляд або звідки він. Будьте неупередженими і цікавими. Будьте щирими і відкритими.
- Будьте скромнішими. Вам часто хочеться показати, що ви теж розумні, у вас є досвід і навички. Але по-перше, це заважає розмові про співрозмовника. По-друге, якщо люди почуватимуться розумнішими за вас, вони отримають більше задоволення від розмови.
- Використовуйте гумор. Жарти допомагають людям почуватися комфортніше, а також сприймаються як показник високого інтелекту та компетентності. Але будьте обережні: один невдалий жарт може все зіпсувати.
- Не бійтеся обговорювати плітки. Вони – важлива частина соціального грумінгу, і лише менш як третину пліток можна назвати “такими, що ганьблять”, вважає антрополог Роберт Данбар. Але, як і з жартами, будьте акуратні, не починайте розмову з пліток – це інструмент для розвитку бесіди після того, як ви завоювали базову довіру.
- Мовчіть більше, ніж говорите. Слухайте і вбирайте інформацію, не кивайте автоматично, обдумуючи наступне запитання. Це також дасть вам змогу помічати мову тіла та невербальні сигнали.
Загалом навичка слухання – не просто контрольний список того, що можна і чого не можна, це скоріше стан, нагадує Мерфі. “Переведіть себе в сприйнятливий режим, усвідомте, які речі відволікають вашу увагу, затуманюють сприйняття і змушують вас відключатися під час розмови”.
