Взагалі ця книжка, найімовірніше, не буде тією, яку ви згадуватимете через 5 років. Але цікаво почитати дослідження і цілу книжку про те, що робить атмосферу на роботі, та й часто сам продукт, класними – колеги та керівники, які постійно жартують, і компанія, що може з гумором ставитися до клієнта, до маркетингу та до своїх провалів (згадуйте а-а-авіасейлс, різноманітні маркетингові пікіровки на білбордах, кумедні пуші та поновлення у сторах).
Кілька досліджень із книги:
- Керівники із самоіронією отримують від своїх співробітників вищу оцінку
- Дослідження із записаними нарадами понад 50 команд показало, що команди, які жартують, і справді працюють краще
- Учні, які прочитали навчальні матеріали, в яких були жарти, на 11% набрали більше балів на іспиті
До речі, останнє – аргумент на користь того, що класно вставляти в презентації та лекції меми й жарти. Коли я розповідала торік про свій пет-проджект, ми потім розмовляли із засновником школи спікерів і, не пам’ятаю дослівно, але він сказав щось на кшталт “це був класний виступ – люди багато сміялися”
Якщо люди сміються, це означає, що вони уважно слухають. (с) Джон Шерман
Але взагалі книжка не про те, що треба весь час жартувати, а про те, що потрібен баланс між легкістю і серйозністю, і що завжди потрібно думати про доречність (згадайте компанії, які жартували в публічних вибаченнях, коли це було зовсім не до місця). Про те, які стилі гумору бувають, який у вас і як цього взагалі вчитися.
Загалом, якщо хочеться чогось легкого і ненапряжного, то це цілком собі варіант. Або якщо у вас прийнято постійне листування на серйозних щах “вельмишановні колеги, на поточний момент має місце прохання…”.