«Включити інтуїцію» і «вмикати дурня» — іноді це одне і те ж

Що таке інтуїція і чому вона підводить тих, хто рухається прямо до мети? На це питання відповість Леонід Кроль — професор ВШЕ і директор Інституту групової та сімейної психології та психотерапії. «Роби бізнес укр» публікує главу з його книги «Емоційний інтелект лідера», в якій автор розповідає, як працює інтуїція, і як навчитися її використовувати.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Включити інтуїцію

Інтуїція — слово напівзаборонене. Жертви магічного мислення її обожнюють, — мовляв, якщо вона є, то тільки на неї й треба покладатися. Жертви виключної раціональності до інтуїції ставляться з підозрою: як можна користуватися тим, що неможливо перевірити?

З чим ми плутаємо інтуїцію

  • З емпатією.

Емпатія — це частина емоційного інтелекту, найменш пов’язана з поняттям «інтелект»: неусвідомлене розуміння іншої людини і правильна реакція без рефлексії на його вчинки. Частково поняття інтуїції та емпатії збігаються. Але інтуїція ширше, тому що стосується не тільки конкретної людини, але і подій взагалі. Крім того, для емпатії потрібен безпосередній контакт з людиною, а інтуїція працює сама по собі.

  • З незрозумілими явищами.

Буває і таке в житті чомусь не сів у літак, який розбився, відчув смерть родича на відстані. Ми поки не знаємо, чому це відбувається, і мимоволі шукаємо «магічні» пояснення.

Інтуїція — це, мабуть, більш практична річ: вона теж не цілком раціональна, але заснована на зрозумілих механізмах, які можна використовувати. Тоді як на «таємниче» при прийнятті рішень краще, звичайно, не покладатися.

  • З творчістю і креативністю.

Безумовно, для творчості інтуїція потрібна. Але це лише одна з його складових, поряд з пошуком і перебором варіантів, швидкістю мислення, майстерністю і багато чим ще. З іншого боку, інтуїція не завжди пов’язана зі створенням чогось нового. Часто вона більше схожа на орієнтування в просторі або більш глибоке розуміння того, що вже є.

Що таке інтуїція?

Я пропоную таке визначення інтуїції як частини емоційного інтелекту:

Інтуїція — це вміння приймати рішення в умовах невизначеності. При цьому ми спираємося не тільки на раціонально відомі дані та фактори, але і на ті, які мозок встиг сприйняти, але не встиг обробити.

Наведу свій улюблений приклад — про казки. У багатьох казках є старший син, який дуже серйозний і поспішає по справі, не відволікаючись на дурниці. І є молодший — дурень, недотепа, який звертає увагу не на головну, а на якісь побічні дрібниці, на фон. І ось старший проходить повз чарівних підказок, не помічаючи їх, — він же справою зайнятий, він раціональний. А молодший син готовий зупинитися, допомогти яблуні, печі або іншій казковій суті, знайде перо жар-птиці, так просто спіткнеться і потрапить в потрібну ямку. У підсумку за логікою казки виграє молодший і отримує стільки, скільки ніколи не отримає старанний і правильний старший.

Ви напевно чули про фігуру і фон. Фігура — це те, що нам здається головним, те, на що ми звикли звертати увагу. А фон — це все інше. Так ось: старший син дивиться тільки на фігуру (я йду вперед, до мети, зайнятий справою), а молодший дивиться на фон, бачить у ньому багато різних підказок і виграє.

Ця логіка казки в якійсь мірі відбуватися й у житті. Дружба з фоном і є інтуїція. Людина не може пояснити, чому та чи інша деталь має значення, а щось, на перший погляд більш важливе, насправді не варто уваги. Він просто це відчуває.

Книга Емоційний інтелект лідера Леонід Кроль
Книга Емоційний інтелект лідера Леонід Кроль

З чого складається інтуїція

  • Розвинена спостережливість.

Інтуїція — це багато в чому досвід. Вона працює так: ми багато разів бачили схожі ситуації, які вирішувалися певним чином. Чому вони так дозволялися, ми не знаємо, і за якими ознаками віднести дану ситуацію до «схожим» — теж. Аналіз був би занадто складним і тривалим процесом, але, на щастя, наш мозок може швидко побачити аналогію і без аналізу! Саме на цьому заснована інтуїція практичних лікарів, яким часом доводиться приймати складні рішення за секунди. «Я не міг би сказати, чому застосував це ліки або обрав таку дозування, але я точно знаю, що в такій ситуації це саме вірне».

Підпишіться на наш Телеграм. Там ви знайдете анонси нових матеріалів та приємні бонуси

Точно те ж саме говорять трейдери, закривають операції всередині дня. Мене взагалі дуже цікавить психологія трейдингу, тому що ніхто не знає про інтуїцію більше, ніж ці люди — дуже тверезі й земні та одночасно такі, що дуже люблять невизначеність і харчуються ризиком.

  • Толерантність до невизначеності.

Інтуїція — це вміння приймати рішення в умовах невизначеності. Значить, для використання інтуїції, як мінімум, необхідно, щоб ця сама невизначеність виникла. Між тим багато хто з нас просто намагаються не зустрічатися з нею лицем до лиця: не ризикувати, ходити тільки перевіреними шляхами. Вони бояться, що ситуація вийде з-під контролю і стане сильнішою. Їх інтуїції просто не на чому тренуватися.

Людей, які люблять невизначеність і нормально себе відчувають в ній, ми називаємо сміливими, ризиковими. Почасти це визначено нейрохімічно. Є люди з перевагою безпеки, є — люблячі ризикнути заради великих можливостей. Але це зовсім не означає, що всі ризикові люди відчайдушні — іноді, навпаки, саме інтуїція допомагає їм ризикувати осмислено.

Знову-таки це не означає, що обережна людина не може користуватися інтуїцією. Навпаки, вона допомагає йому уникнути небезпеки. Але і ризиковим, і обережним людям, щоб інтуїція могла бути застосована, потрібно потрапити в ситуацію невизначеності.

Окрім цього

  • Вміння вчасно відмовитися від зайвого контролю.

Найчастіше нам заважає використовувати інтуїцію підвищене бажання контролю над ситуацією. Навіть якщо в плані повно вад, людина не може від нього відірватися, тому що це його заспокоює. Ілюзія контролю йому дорожче нових можливостей. Йому легше прикинутися перед собою, що він знає дорогу, ніж вчасно визнати, що він її не знає і що лінійні плани не працюють.

  • Використання різних видів уваги.

Ми вже говорили про важливість різних видів уваги. Коли молодший син з казки йде по лісі, його увагу те фокусується на дорозі (все ж він теж пам’ятає про свою мету і рухається до неї), то розосереджується і зауважує чарівні підказки фону.

Інтуїція працює точно так само. Ми бачимо і дорогу, і бічним зором, що щось блимнуло, і встигаємо повернути кермо ще до того, як інформація про можливе зіткнення дійшла до мозку. Частину рішення може прийти до нас, коли ми думаємо про щось ще або дрімаємо. Вираз обличчя людини, не відповідає його словами; раптова думка або асоціація, «не відноситься до справи»; маленькі «не важливі» деталі — насправді ми помічаємо все, але не завжди хочемо це використовувати.

  • Схильність довіряти собі.

Іноді людина бачить правильне інтуїтивне рішення, але не довіряє йому тільки тому, що воно не обґрунтовано раціонально. Парадоксально: сильна інтуїція часто поєднується з особливим бажанням все проконтролювати і знайти раціональні резони для прийняття рішень.

Такі люди краще будуть діяти неправильно, але з хорошим обґрунтуванням своїх дій, ніж вірно, але без такого обґрунтування. Тому така людина починає діяти по інтуїції тільки в крайньому разі, коли вже зовсім ніяких обґрунтувань не може придумати.

Але в цілому в житті більше ситуацій, коли наша нормальна інтуїція, нормальний досвід прав і спрацьовує, ніж таких, в яких необхідні особливі розрахунки й аналіз. Тим більше якщо ми давно займаємося своєю справою. Тому людина, яка довіряє собі, використовує протилежну тактику. Для нього важливіше за все навіть не «діяти по інтуїції», а «як можна рідше діяти контрінтуїтивно». Він знає: діяти всупереч інтуїції можна, тільки якщо точно знаєш, що це правильно.

Не забуваймо й про

  • Готовність помилятися.

Страх помилки зазвичай пов’язана не тільки зі страхом втратити щось реальне. Багато в чому це переконання людини, що, якщо він робить помилку, він стає «непридатним». Занадто великий сором з приводу помилок заважає залучити інтуїцію, як дуже сильний страх падіння заважає навчитися кататися на велосипеді або сноуборді. Ця установка ґрунтується на помилковому уявленні про те, що ми можемо уникнути помилок.

  • Вміння брати паузу, щоб дати дозріти рішення.

Людина, яка використовує інтуїцію, не боїться сумніватися. Іноді рішення потрібно ухвалити швидко, але бувають і такі ситуації, в яких краще витратити час на те, щоб просто побути без рішення», а не «вирішувати все як можна швидше». Інтуїція не завжди повинна і може спрацювати миттєво. Часто їй потрібно дати час.

Зі списку складових інтуїції добре зрозуміло, що заважає нам її використовувати.

Я навмисне не використовую формулювання «розвинути інтуїцію», хоча в ній немає нічого принципово невірного. Справа, однак, у тому, що всі складові емоційного інтелекту невід’ємно притаманні кожному з нас. Тому те, що нам потрібно зробити, це не стільки розвинути інтуїцію, скільки помітити її у себе, не заважати їй проявлятися, знайти їй місце в процесі прийняття рішень.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: