Кав’ярня

Своя кав’ярня – те, що може стати дуже вигідним вкладенням, навіть якщо ви не є фахівцем у цій сфері. Сьогодні ми на реальному прикладі покажемо, як можна «заварити каву», щоб продати побудований бізнес з доходом в 300%.

Розкопки, цікаві знахідки, часті сезонні експедиції, служіння вищій науковій меті – як романтично виглядає з боку улюблена робота нашого героя!

«Археологія – це не професія і не захоплення … Це спосіб життя», – любить говорити Денис.

Хоча насправді жалюгідного окладу наукового співробітника ледь вистачало на задоволення найнеобхідніших побутових потреб. Бажання значно поліпшити своє матеріальне становище змушувало вченого постійно вигадувати нові бізнес-ідеї. Рік тому він таки зважився – і став підприємцем. Але тільки на півроку. Створивши кав’ярню своєї мрії, зумів через лічені місяці продати гарний бізнес, виручивши втричі більше, ніж вклав коштів.

Зміст статті:

1. Кавові роздуми;
2. Кава, тільки кава;
3. Арт-колаборація;
4. Модна фішка;
5. Коли всі гості будуть до вас;
6. Гірка кава.

Кавові роздуми

Накопичивши трохи активів, Денис задумався про справу, яка могла б стати хорошим пасивним доходом, регулярно забезпечуючи прибуток і не вимагаючи великої уваги. Адже зовсім кидати археологію він не збирався. З ймовірних можливих варіантів з мінімальним капіталовкладенням найбільш підходящим здалося відкриття власної кав’ярні.

Важливий фактор, що впливає на обсяги виручки, – правильний вибір приміщення, яке повинно мати відповідне планування і перебувати в найбільш жвавій частині міста. Завдяки щасливому випадку Денис знайшов оголошення про здачу в оренду невеликого напівпідвального приміщення на одній з центральних вулиць міста за досить прийнятною ціною. По суті, це була частина підвалу чотириповерхового житлового будинку, яку попередній власник переробив під кав’ярню шляхом добудови одномісної туалетної кімнати, а також зонування загальної площі на робочий простір за барною стійкою і основний зал перед нею.

З моменту закриття колишнього кафе всі елементи інтер’єру і технічне оснащення залишилися на своїх місцях. Фактично в оренду передавалося не тільки приміщення, а й меблі: кілька столиків, стільців, стелажів і барна стійка з вітриною для десертів. До того ж не було потрібно займатися отриманням необхідного дозволу на те, щоб кав’ярня розпочала свою роботу. Приміщення вже було оформлено під бізнес. По суті, для швидкого старту були дотримані майже всі умови. Залишалося тільки знайти кількох баристів-офіціантів. налагодити постійний контакт з постачальниками якісної кави та різних солодощів. На це було потрібно зовсім небагато часу, орієнтовно тиждень-два максимум.

Поради кількох знайомих, які працювали в ресторанному бізнесі, зводилися до того,  що дуже важливою інвестицією в кавову справу повинна стати універсальна кавоварка. Від якості приготованого в ній ароматного напою буде прямо залежати подальший успіх нового закладу, так що як раз на цьому придбанні економити не варто. Відповідно, і постачальників кави теж слід обирати поміж кращих. А откавоварку довелося викуповувати за повною вартістю з урахуванням часткового зносу.

Кав’ярня: Кава, тільки кава

Щоб повністю перебити асоціацію з попереднім невдалим проектом кав’ярні, довелося кардинально міняти колірне рішення інтер’єру. В основну статтю витрат, крім покупки устаткування, увійшли ремонт і оформлення інтер’єру: перефарбування стін зі спокійного кремового в яскраво виражений бірюзовий, скатертини і подушечки в тон і сякий-такий декор.

Денису і в цьому пощастило. Знайомі художниці, що спеціалізуються на інтер’єрних роботах, погодилися не тільки перефарбувати стіни, але і нанести оригінальний орнамент – практично за пару чашок кави. Компенсувати довелося тільки вартість витратних матеріалів: фарби, лаки, розчинники, пензлики, валики.

Поки в майбутньої кав’ярні йшли ремонтні роботи, Денис ретельно продумував асортимент, бажаючи скласти щедре меню, але з мінімумом позицій. Майбутня кав’ярня повинна буде мати своїм головним блюдом, вірніше напоєм, саме каву. Хоча досвідчені підприємці переконували нашого героя у іншому: мовляв, так виручку не зробити. Його ж аргументом були підприємці, які продають кавові напої на вулиці. Там бізнес будується на маленькій порції еспресо, хоча в кавовій карті деяких точок можна нарахувати і два десятки пропозицій: від кави з вершками до макіато та лате.

Пропозиція реалізовувати в кав’ярні алкоголь відпала практично відразу з двох причин.

По-перше, треба було б оформляти додаткову ліцензію, а по-друге, поруч, в якихось двадцяти метрах за рогом, знаходився винний магазин не тільки з промовистою назвою, але і багаторічною репутацією. Шансів, що постійні клієнти змінять своїм традиціям, практично не було.

Також практично відразу була відкинута ідея одного зі знайомих, у якого була своя кав’ярня, який запропонував крім тортиків і круасанів продавати один з найбільш популярних видів вуличної їжі (паніні, сосиска в тісті та ін.). По-перше, це не відповідало задуманій концепції нового проекту, а по-друге, приміщення виявилося дійсно крихітним настільки, що розігрівати навіть найелементарніші страви було ніде.

Свій заклад наш герой бачив строго концептуальним, а відмінністю від інших вибрав дещо інше, зовсім не пов’язаний з їдальнею напрямок.

Арт-колаборація

Денис вирішив не поспішати з відкриттям, а підготуватися як слід, щоб його кав’ярня відразу ж виділялося з десятків подібних. Кавовий бізнес – популярний вид підприємництва. У центрі і найбільш населених районах міста ароматний напій продають практично на кожному розі: з кофебайків, кавоварок і в солідних ресторанних закладах. Не варто також недооцінювати бабусь з термосами, які працюють за великими офісними будівлями, хоча це зовсім інша історія.

На вулиці, де збирався відкрити свій заклад наш герой, вже успішно працювало п’ять кав’ярень. Але висока конкуренція не зупинила молодого підприємця. З двох варіантів – бути першим десь на відшибі або постійно боротися за місце під сонцем з десятком конкурентів в центрі міста – він без сумнівів обрав другий.

Основна мотивація в місцях великого скупчення людей – «клієнтів вистачить на всіх». Головне – зуміти виділитися оригінальним стилем, якістю обслуговування і прийнятною ціновою політикою.

Модна фішка

Однією з модних фішок нового закладу повинно було стати регулярне проведення виставок картин, творчих вечорів, майстер-класів та різних тематичних «кавових посиденьок». Добре знаючи, наскільки складно молодим, поки що невідомих художникам домовитися про проведення персональної виставки в залі музею чи галереї, Денис запустив акцію небувалої щедрості. Кожен, хто вважає себе художником, незалежно від рівня майстерності, має унікальну можливість абсолютно безкоштовно експонувати свої роботи на протязі двох тижнів. Основний критерій відбору картин: цікаві, позитивні сюжети і відносно невеликі розміри. Така співпраця обіцяла бути дуже вигідною для обох сторін. Для нового закладу це ще одна можливість напрацювати базу постійних клієнтів, плюс – додатковий відсоток від реалізації картин в разі, якщо відвідувачам захочеться придбати ту чи іншу з експозиції.

Ланцюгова реакція не змусила себе чекати. Ледь відкривши першу виставку, наш герой вже сформував календар художніх експозицій на кілька місяців наперед.

Правда, список художників міг би бути значно більше, якби не мізерні розміри приміщення і виставкової площі. Найбільш комфортно в таких умовах відчували себе автори невеликих графічних робіт, любителям малювати на великих полотнах доводилося вибирати найменші зі своїх картин розміром не більше 60 х 80 см.

Коли всі гості будуть до вас

У невеликому місті чутки розходився досить швидко, особливо якщо серед друзів є кілька тямущих журналістів, які дуже люблять каву. Одними з перших гостей кав’ярні стали власники сусідніх ресторанів і кафе, які вирішили провести розвідку боєм і задати пару каверзних питань новоспеченому підприємцю. Але Денис не розкривав всіх своїх козирів, оскільки добре знав, що за вовки ресторанного бізнесу ховаються під цією маскою милих відвідувачів, – він сам не раз бував в їхніх закладах, бажаючи вивчити тонкощі ресторанної справи.

Великою несподіванкою стала організована в нещодавно відкритому кафе презентація книги молодої, але вже досить відомої у вузьких колах письменниці. Охочих було так багато, що в момент відкриття творчого вечора значна частина з них юрбилася на вулиці. Тоді-то Денис по-справжньому усвідомив, наскільки його кав’ярня дійсно «міні» для подібного роду івентів. Але цей випадок скоріше був винятком. Усі наступні заходи збирали куди менші компанії любителів прекрасного. Головна проблема – залучення нових відвідувачів.

Кав’ярня повнилася гостями виключно в години івентів, а в будні зайти на чашечку кави і помилуватися на предмети мистецтва мало хто наважувався. Дотримуючись досвіду інших закладів, Денис замовив лімітовану серію бонусних карток з фіксованою 10% -ою знижкою.

Як альтернативу повноцінному сайту вирішено було відкрити сторінку в соцмережах. На перших порах цього цілком повинно вистачити, щоб інформувати широку громадськість про те, що відбувається в закладі: знижки, акції та інші заплановані заходи.

При більш серйозному підході добре б відразу ж продумати рекламну кампанію, діючи стратегічно.

Гірка кава

За перший же місяць роботи концептуальної кав’ярні у Дениса вишикувався абсолютно інший робочий графік. Новий бізнес вимагав уваги не те що щодня, а щомиті. Якщо сам процес підготовки і відкриття здавався захоплюючим, то буденна рутина кав’ярні ніяк не приваблювала нашого героя. Заварюючи цю кашу, він сподівався створити бізнес як пасивний дохід і зовсім не був готовий до щоденної безпосередньої участі в справі. Зрештою, романтика мандрів і відкриттів перевершила очікування ресторатора-новатора. Археолог переміг підприємця – і Денис зважився продати тільки що створену кав’ярню.

І знову Фортуна посміхнулася нашому герою. Чутка про те, що продається нова кав’ярня, яка вже стала популярною, ледь відкрившись, розійшовся по місту швидко. І покупець не змусив себе чекати. Та чашка кави, випита протягом години з покупцем, здалася Денису найгіркішою. Але відступати не було куди. Кинути улюблену, захопливу справу життя – археологію – заради розвитку бізнесу на каві з арт-приправою він був не готовий.

А покупець настільки був радий такій несподіваній знахідці концептуальності закладу, що навіть не торгувався. Разом з новою кавоваркою і посудом, оригінальним стильним інтер’єром, невеликим складом персоналу кав’ярні він отримав величезний запас частувань для душі: план виставок молодих художників, оригінальних івентів і головне – контакти цікавих людей, чиї імена могли б однозначно створити не менш цікавий заклад при грамотному управлінні .

З наступного дня концептуальна кав’ярня отримала новий ковток підприємницького азарту. А наш герой, підраховуючи дохід від угоди, яка повернула всі вкладення, та ще й додала двічі таку ж суму, збирав рюкзак в нову експедицію.