Затримання за підозрою у вчиненні злочину

Наші навчені досвідом прадіди наполегливо радили не зарікатися ані від в’язниці, ані від торби. Дійсно, у житті трапляються будь-які непорозуміння, іноді такі неприємні, що лише від однієї думки про них “кров крижаніє в жилах”. Саме тому до життєвих халеп ліпше підготуватися заздалегідь. У нашій сьогоднішній консультації йтиметься про затримання за підозрою у вчиненні злочину та ті клопоти, з якими може стикнутися затриманий правоохоронцями громадянин. І, звісно ж, ми дамо декілька порад, як подолати ці труднощі.

Затримання без санкції суду

Затримання без санкції суду — екстрений захід

Основний закон гарантує кожному з нас право на свободу та особисту недоторканність. Це означає, що людину не можна арештувати, затримати або заточити до в’язниці інакше, як за мотивованим рішенням суду (ч. 1 ст. 29 Конституції). Зазначена норма Конституції аж ніяк не новаторство нашого законодавця. Це швидше “списування” тих прогресивних положень, що діють у більшості розвинених країн із 50-х років минулого століття.

Проте, як ми чудово з вами розуміємо, з кожного правила завжди є хоча б один виняток. Це життєве підґрунтя не оминуло й право на свободу та особисту недоторканність. Виявляється, в екстрених випадках ув’язнити людину можна й без дозволу суду (ч. 2 ст. 29 Конституції).

Одразу ж постає слушне запитання: а що це за випадки такі? Зараз розтлумачимо. По суті, закон дозволяє затримати громадянина без відома служителів Феміди лише тоді, коли він скоїв якийсь злочин і відразу на ньому попався (ст.ст. 207, 208 КПК). Грубо кажучи, такий собі захід, розрахований швидше за все на злочинців-невдах. Скажімо, злодюжка в супермаркеті ховав жувальні гумки в кишені й так захопився цим процесом, що навіть не помітив, коли біля нього зібралася юрба охоронців. До речі, вони ж і впіймали його за руку.

У наведеному прикладі затримання неблагонадійної особи без санкції суду більш ніж законне й виправдане.

Читали статтю про Обшук на підприємстві?

Проте

Зовсім інша річ, коли злочинця не впіймали з речовими доказами та з моменту скоєння злочину минув значний період часу. Наприклад, у середу в баби Ганни шахрай витрусив 1000 гривень. А через два тижні наша героїня, сидячи на лавці біля під’їзду, випадково впізнала в громадянин  який прогулювався поруч, того самого шахрая. За таких обставин затримати злочинця без дозволу суду аж ніяк не вдасться. Вельми багато часу минуло з моменту вчинення протиправного діяння.

А тому, коли вас затримують без суддівської згоди, спробуйте пригадати: а чи не зробили ви за останні кілька годин чогось негарного, злочинного? Чи не тримаєте ви в руках або кишенях чужі мобільні телефони, каблучки, які ви нещодавно “позичили”? І нарешті, чи не примудрилися ви кілька хвилин тому побити коханця своєї дружини, заскочивши його в обіймах благовірної? Якщо нічого подібного з вами не трапилося, то, швидше за все, затримання за підозрою у вчиненні злочину здійснюється не цілком законно.

Проте вельми активних персон одразу попереджаємо: затримання злочинця та розслідування злочину — це не одне й те саме. А тому герой, який схопив лиходія, не повинен діставати з кишені люльку, звати свого товариша Доктора Ватсона і з діловим виглядом Шерлока Холмса влаштовувати допит затриманому, а також пошук доказів. Розслідування злочинів — це все ж таки прерогатива правоохоронних органів.

Єдине, що зобов’язаний зробити громадянин, який виявив героїзм та хоробрість під час затримання лиходія, — негайно доправити його до найближчого городового або волати на всю вулицю “ПОЛІЦІЯ!”, або ж без зволікань зателефонувати “102” (ч. 3 ст. 207 КПК).

Окрім того, сучасним “дружинникам” варто дослухатися до слів справжнього поціновувача гусей Паніковського:

“Бити не можна!”.

Руки заламали. Що далі?

Усі ми обожнюємо американські детективи та бойовики. Безперечно, кульмінаційним моментом у них завше є сцена затримання злочинця. Отож бо, пригадайте, як крутий поліцейський у джинсах і сонцезахисних окулярах упорався один із п’ятнадцятьома шибениками, дістався до ватажка банди і, скорчивши його “літерою зю”, томливо говорить легендарну фразу:

“Ви маєте право зберігати мовчання…”.

До чого це ми почали про синематограф? Зараз пояснимо.

Не можна затримувати людину лише для того, аби “простимулювати” її визнати свою провину. Шкода, що правоохоронці про це частенько забувають.

Затримання за підозрою у вчиненні злочину
Затримання за підозрою у вчиненні злочину

Хто має право затримати?

Пересічні громадяни вважають, що затримання за підозрою у вчиненні злочину без санкції суду вправі здійснювати лише доблесні охоронці правопорядку. Мовляв, у них за законом на це є відповідні повноваження.

Так-то воно так, але законодавець уважає трошки інакше. На думку “творця” КПК, кожний свідомий громадянин може спробувати “зламати хребет” злочинності, якщо, звісно ж, захоче. Яким чином? Та хоча б спробувати затримати зловмисника в момент скоєння ним злочину, озброївшись для цього приписами ч. 2 ст. 207 КПК.

Див., наприклад, ст. 37 Закону про поліцію та п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про СБУ. Виявляється, оголошення основних прав затриманої особи — це обов’язок не лише голлівудських суперполісменів, але й наших рядових правоохоронців (ч. 4 ст. 208 КПК).

Напевне у вас зараз виникло запитання: а навіщо слухати великий перелік прав затриманого, коли тобі заламують руки?

Розумієте, зовсім не кожний громадянин знає про те, що затриманий загалом має на щось право. А тут йому в доступній формі перелічують його “привілеї”. До того ж з таким багажем нових знань передбачуваному правопорушникові простіше згаяти час, поки уазик із блимавками везе до відділку. Наприклад, можна помізкувати, чи варто скористатися якоюсь правочинністю, а чи ліпше повністю віддати долю в руки поліції.

Зовсім забули, перш ніж вам почнуть оголошувати ваші права, погляньте на годинник або запитайте в перехожих, котра година. Закарбуйте час у себе в пам’яті. Повірте, це вкрай важливо.

Після виконання формальностей з оголошенням прав доблесний поліцейський має супроводити вас до найближчого відділку поліції або послужливо підвезти до нього. А там, на порозі оселі правопорядку, вас уже чекатиме усміхнений співробітник чергової частини, який до спеціально відведеного для таких цілей журнальчика запише ваші анкетні дані, а також час доставки (ч. 1 ст. 210 КПК).

Затриманий = підозрюваний

Ми можемо вас “привітати”. Бо відтепер ви не просто затриманий, а підозрюваний (ч. 1 ст. 42 КПК). Звичайно, що у вашому нинішньому стані належить і поводитися відповідно. Так, активне відстоювання своєї правоти вважається “правилом гарного тону” серед підозрюваних. Тим паче що у вас є всі засоби для цього, наприклад: користуватися допомогою адвоката, не свідчити проти себе та близьких родичів, оскаржувати дії та бездіяльність слідчого тощо (ч. 3 ст. 42 КПК).

Скільки триватиме ув’язнення?

Тримати вас без санкції суду можуть не більше 72 годин, тобто три дні та три ночі (ч. 1 ст. 211 КПК). При цьому судові “посиденьки”, на яких вирішуватиметься ваша доля (відпустити або ж заточити під замок), мають відбутися не пізніше 60 годин із моменту затримання. Пропущення зазначеного строку призводить у правоохоронців до обов’язку негайно відпустити вас (ч. 2 ст. 211 КПК).

Затримання поліцією

Дійство починається

Отож, було здійснено затримання за підозрою у вчиненні злочину і ви опинилися в найближчому відділку поліції. Перша думка, яка вас осягне:

“Чому в правоохоронців така нездорова цікавість до моєї персони? Таке враження, що увесь відділок лише й чекав, коли я завітаю до них!”.

Дійсно, з вашою появою в оселі правопорядку миттю завирує робота, розпочнеться якась біганина, метушня. І, що цікаво, кожному щось буде від вас потрібно: то пальчики відкатати, то фото на згадку зробити, то ваші дані до чергового журналу записати. На вас витріщатимуться не вельми благонадійні особи — це поняті. Вони взагалі не мають жодного відношення до охорони правопорядку. Про їхню роль у цій “виставі” ви дізнаєтеся пізніше.

Загалом, почнеться такий каламбур, що ви забудете не лише свої права, а навіть власне ім’я. Тому ми радимо ось що: зробіть глибокий вдих, видих — і заспокойтеся. Полічить подумки до десяти й спробуйте відшукати серед метушливого люду “першу скрипку”. Це має бути слідчий — така сувора людина в погонах, а можливо, і молоденька задерикувата дівчина в формі. Як пощастить. Саме із цією архіважливою людиною вам доведеться мати справу у найближчі три доби.

Окрім слідчого, вас повинна зацікавити ще одна персона у відділку. Це відповідальний за перебування затриманих — усе одно, що адміністратор у готелі, якщо доречно буде так сказати. Порівняння, звісно ж, саркастичне, та що вдієш. Ось ця незамінна людина в погонах слідкуватиме за вашим самопочуттям, комфортом, харчуванням і, нарешті, за тим, аби вас не ображали інші правоохоронці та не порушували ваших конституційних прав (ст. 212 КПК).

Більш того, він знайде хвилинку у своєму напруженому графіку й напише нарис про ваше життя, правильніше — про період у сімдесят дві години. Бо все те “добре”, що трапиться з вами за цей проміжок часу, буде відображено у відповідному журнальчику відповідального за перебування затриманих.

Підпишіться на наш Телеграм. Там ви знайдете анонси нових матеріалів та приємні бонуси

Послухайте, як вам оголошуватимуть права

Рано чи пізно вам усе-таки вдасться розшукати слідчого. Перше, що належить йому зробити, — безумовно, представитися, простягнувши вам на знак поваги руку. Надалі слідчий має пояснити, чому взагалі було здійснено затримання за підозрою у вчиненні злочину.

Потім за планом лекція на тему: “Основні права затриманих і підозрюваних”, доповідачем якої є слідчий. Однак зазвичай такі “просвітницькі читання” зриваються з вини самого ж слідчого. Не до цього йому. Він, як Гліб Жеглов, щодня “горбатих” і “кирпичей” ловить, а тут затриманий зі своїми правами. Тож ви, найімовірніше, просто отримаєте пам’ятку про права і самі будете в ній розбиратися.

Певна річ, подібне ставлення до затриманого суперечить закону. Та не поспішайте бити на сполох із цього приводу. Повірте, в оселі правопорядку вас ніхто не почує, та й не полюбляють правоохоронці вельми освічених та розумних арештантів. Так і дивись, почнуть кричати на вас або ще гірше. Ліпше закарбуйте у своїй пам’яті це порушення, а згадати про нього ще буде нагода. Треба тільки дочекатися слушного моменту.

Зняття відбитків пальців

Як повідомити родичам про затримання

Усі ми чудово знаємо, що ніхто, крім рідних, не зможе нам посильно допомогти в разі лиха. Затримання за підозрою у вчиненні злочину — це теж лихо. Отже, потрібно якимось чином сповістити близьких про те, що сталося. Але як? Елементарно. Достатньо скористатися конституційним правом на дзвінок (ст. 29 Конституції). Як ви зателефонуєте: чи зі свого мобільного телефону, чи зі стільникового слідчого — значення не має. Головне — повідомити рідних.

Затриманому можуть відмовити зателефонувати додому лише в одному випадку: існують обґрунтовані підозри, що він під час розмови з родичами підкаже їм, приміром, як позбутися швиденько непотрібних свідків, як переховати награбоване або хоча б, де закопати докази.

Однак за такої ситуації слідчий зобов’язаний сам сказати кілька слів домочадцям арештанта і, як би між іншим, повідомити, що такий-то громадянин сьогодні додому не повернеться, так само як і завтра, післязавтра (ч. 1 ст. 213 КПК).

Як бути з адвокатом

Потрібен адвокат у разі затримання чи ні — вирішувати, звісно ж, лише самому затриманому. Але ми все-таки радимо не відмовлятися від допомоги кваліфікованого фахівця. “А де ж його знайти?” — запитаєте ви. Давайте поміркуємо.

По-перше, слідчий зобов’язаний надати жертві затримання за підозрою у вчиненні злочину можливість зв’язатися з адвокатом. Так би мовити, право на другий дзвінок після розмови з родичами. А по-друге, хочете ви того чи ні, але держава вам запропонує кандидатуру фахівця, який готовий надати юридичну допомогу. Так, з огляду на ч. 4 ст. 213 КПК, про кожний випадок затримання має бути повідомлений відповідний центр із надання безоплатної правової допомоги. А згідно з п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону про правову допомогу затримані належать до тієї категорії щасливчиків, яким належить юридична допомога адвоката за рахунок держави.

І не подумайте навіть пристати на вмовляння співробітників правоохоронних органів. Мовляв, навіщо тобі адвокат, усе рівно він нічим не допоможе. Краще підпиши папірець, що не потребуєш його допомоги, а коли правознавець приїде, киньте йому відмову від послуг та помахайте на прощання рукою. Повірте, адвокат під час затримання — це ще одна сильна фігура на вашій стороні, яка ой як вам знадобиться в юридичних “баталіях” із правоохоронцями.

Затримання за підозрою у вчиненні злочину: Тет-а-тет

Державний адвокат прибіжить до вас приблизно годинки через дві, а то, може, і раніше (п. 8 Порядку № 1363).

Ми радимо нічого без адвоката не підписувати й не говорити. Уявіть собі, ви зіпсована платівка: на будь-яке запитання чи якесь прохання правоохоронців ввічливо, але впевнено відповідайте:

“Вельмишановний ви мій охоронець закону! Давайте дочекаємося адвоката. Без нього нам аж ніяк не второпати”.

Після прибуття адвоката хутчій хапайте його за руку і вимагайте від слідчого надати вам можливість побути наодинці з юристом для конфіденційного спілкування. Слідчий не має права залишити поза увагою вашу примху, бо вона заснована на законі (п. 3 ч. 1 ст. 42 КПК).

Затриманому зобов’язані надати можливість спілкуватися з адвокатом саме наодинці (в окремому приміщенні). У кінці коридорчика під пильним наглядом оперів або самого слідчого — це не конфіденційне спілкування.

Протокол затримання насамперед

Отже, ніби всі дійові особи зібралися. Затриманий на місці. А де ж йому ще бути. Адвокат також тут. Слідчий — без нього нікуди. Арештант поспілкувався з адвокатом наодинці? А чи всі секретики йому розповіли? Як захищатися будете, визначилися? Тож, тоді вперед. Складаємо документ, що підтверджує факт затримання за підозрою у вчиненні злочину.

Іменується цей папірець протоколом затримання. Відразу застережемо: на перший погляд документ простенький і нічим непримітний. Проте це лише на перший погляд. А насправді від того, наскільки ви уважно його вивчите й грамотно зафіксуєте всі свої претензії, багато в чому залежить ваша свобода.
Спробуємо змалювати картину, як приблизно складатиметься протокол.

Уявіть собі бувалий кабінет зі старими меблями й пошарпаними кріслами. За робочим столом, занурившись у думки, сидить слідчий: він набирає на комп’ютері протокол. Ви тулитеся на спеціально відведеному для затриманих стільчику, а поряд із вами нудьгує адвокат. Цілковита гармонія! Навіть легкий стукіт клавіш на комп’ютері не порушує її.

І раптом на порозі кабінету слідчого з’являється декілька жартівників, яких супроводжують спритні хлопці. Спритні хлопці — це опери. А жартівники — поняті. Усе, що відбувається, — явний передвісник того, що зараз вас обшукуватимуть. Так, процедура не з приємних. Проте нічого не вдієш. За законом слідчий має на це право (ч. 3 ст. 208 КПК). Тож не варто волати на весь відділок поліції, а ліпше покірно вивертати кишені.

Особистий обшук має проводитися лише в присутності захисника, якщо, звісно, ви не умудрилися відмовитися від нього.

Обшук закінчився? То й добре. Тепер знову сідайте на свого стільчика й чекайте, коли слідчий додрукує протокол.

Зашарудів принтер і почав потихеньку “випльовувати” якісь папірці. Це протокол затримання.
Зберіться з думками: настала ваша черга зробити “хід конем”. Візьміть протокол у слідчого, тільки поки що нічого не підписуйте. Підсуньтеся ближче до адвоката й читайте уважно цей документ. Шепніть на вухо адвокату, щоб він узяв білий аркуш паперу й записував усі ваші зауваження.

Очікування у відділку поліції

Ваші зауваження

Отже, знайдіть на самому початку протоколу опис того місця, де вас затримали. Що там зазначено: приміщення якогось відділку поліції? А хіба вас у відділку поліції затримали? Хіба не на перехресті вулиці “Когось” та вулиці “Когось”? От вам і перша зачіпка. Тепер уважно прочитайте, о котрій годині вас затримали. Це ж треба! Невже п’ять хвилин тому? Цікаво, а куди ж зникла та година, поки вас везли на “бобику” до відділку поліції? А де дві години очікування адвоката в теплому та затишному кабінеті слідчого?

Пам’ятайте, що в протоколі завжди має відображатися момент вашого фактичного затримання, а не час складання протоколу (ч. 5 ст. 208 КПК). Що таке момент фактичного затримання? Це коли вас силоміць змусили плентатися до відділку поліції або суворо наказали бути поруч із доблесним правоохоронцем (ст. 209 КПК).

Далі в протоколі мають бути описані результати вашого особистого обшуку. Дописали те, чого не було, або забули згадати 1000 гривень, що лежали у вас у кишені на купівлю продуктів? Знову позначайте. Обов’язково перевірте, чи розписалися в протоколі поняті.

І,    нарешті, ви дісталися графи — вашої графи, — у якій можете вилити душу. Називається вона “Клопотання, заяви або скарги затриманого” . Усе те, що ви написали на білому аркуші, сміливо записуйте в протокол. Не вміщується — пишіть на чистому аркуші паперу, попередньо назвавши його додатком, а в протоколі згадайте, що зауваження зазначено у відповідному додатку.

Усі претензії зафіксували? От і добре. Вітаємо! Рахунок 1:0 на вашу користь. Тепер слідчому не лишається нічого, окрім як зробити копію протоколу з вашими зауваженнями, засвідчити її своїм підписом й урочисто вручити вам.

І, до речі, копія цього процесуального документа обов’язково опиниться на столі в прокурора. Уявляєте, скільки галасу буде в співробітника прокуратури, коли він дочитається до всіх ваших зауважень! Та нічого, наступного разу слідчі, коли будуть здійснювати затримання за підозрою у вчиненні злочину, не порушуватимуть закону.

Що вас очікує в близькому майбутньому

Ознайомившись із протоколом і “втиснувши” до нього всі свої зауваження, будьте готові вирушити в шістдесятигодинне турне до ізолятора тимчасового тримання (далі — ІТТ). Змушені попередити: згаданий заклад — аж ніяк не курорт. Білосніжних накрохмалених простирадл там не віднайти, та й плазми також. Зате в ІТТ у вас буде персональна камера й не доведеться сусідити з бешкетником-рецидивістом. Тож спокійний сон вам гарантовано. Про “шведський стіл” навіть не мрійте. Ні, вас, звісно, годуватимуть, але здебільшого кашами на воді. Тому попросіть у родичів, зателефонувавши їм, передати вам їжу. Добре, що правила утримання осіб в ІТТ дозволяють одержувати продуктові передачі (пп. 3.1.4 Правил № 638).

І, до речі, перш ніж затриманого запроторять в ІТТ, йому доведеться здійснити променад до поліклінік. Там його лікарі обстежать з ніг до голови й приймуть на консиліумі рішення, може підозрюваний перебувати за ґратами чи ні.

Якщо ви маєте низку хронічних захворювань (чи то цукровий діабет, чи ще щось гірше), неодмінно скажіть про це лікарю. У деяких випадках це може стати підставою для вашого звільнення.

І, звісно, приготуйтеся до розставання з адвокатом, щоправда, не тривалого, максимум на якусь добу. А в найближчій перспективі на вас і вашого захисника чекає ланцюжок цікавих подій: повідомлення про підозру, перший допит і, нарешті, обрання запобіжного заходу. Утім це вже зовсім інша історія…
Чи маєте ви власний досвід затримання за підозрою у вчиненні злочину?

Список використаних нормативно-правових актів у статті Затримання за підозрою у вчиненні злочину:

  1. Конституція — Конституція України.
  2. Європейська конвенція з прав людини — Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 р.
  3. КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України.
  4. Закон про поліцію — Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.15 р. № 580-УШ.
  5. Закон про СБУ — Закон України “Про Службу безпеки України” від 25.03.92 р. № 2229-ХІІ.
  6. Закон про правову допомогу — Закон України “Про безоплатну правову допомогу” від 02.06.11 р. № 3460-УІ.
  7. Порядок № 1363 — Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою КМУ від 28.l2.11 р. № 1363.
  8. Правила №» 638 — Правила внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового утримування органів внутрішніх справ України, затверджені наказом МВС України від 02.12.08 р. № 638.
Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: