Управлінці часто стикаються з ситуацією, за якої потрібне збільшення штату, розширення проєктної групи, набір фахівців з метою прискорити, поліпшити, оптимізувати процес. Часто від тих, хто ініціює процес розширення, лунають аргументи про те, що збільшення кількості учасників позитивно позначиться на результаті.
Чи так це насправді?
У 1913 році французький професор Максиміліан Рінгельман вивчив командні змагання з перетягування каната і підняття важких предметів, дійшовши висновку, що загальне колективне зусилля групи становить менш ніж половину суми індивідуальних зусиль, яких її учасники витрачають у разі роботи поодинці. Згодом цей феномен отримав назву “ефект Рінгельмана”.
Отже, якщо ми приймемо продуктивність однієї людини за 100 %, то двоє учасників разом піднімуть 93 % сумарної ваги, піднятої двома окремо. Колективне зусилля групи з трьох осіб дорівнюватиме 85 %, а з восьми осіб – менш як 50 % від суми їхніх можливих індивідуальних зусиль.
Формула Рінгельмана для визначення індивідуального внеску учасників у групах різної величини:
С = (100 – 7) / (К – 1)
де С – середній індивідуальний внесок учасників, К – кількість членів групи.
Цей психологічний ефект отримав назву “соціальна лінь”.
Причини соціальної ліні:
- розпорошення відповідальності в процесі спільної роботи
- деіндивідуалізація, відчуття втрати ідентичності особистості, що супроводжується зниженням відповідальності за дотримання соціальних норм
- анонімність внеску кожного учасника спільної роботи.
Іншими словами, кожен з учасників вважає за краще ховатися за групою і “економить свої власні ресурси”.
Що робити для того, щоб група працювала ефективніше:
- Покращуйте мікроклімат у колективі. Доведено, що в середовищі друзів ефект Рінгельмана істотно знижується.
- Призначайте відповідального за кожну ділянку до початку робіт. Формуйте персональну відповідальність.
- Чітко формулюйте кінцеву та проміжні цілі.
- Мотивуйте учасників команди. Говоріть з кожним учасником про важливість їхнього внеску.
- Робіть результати і внесок команди гласними. Наочність породжує бажання докласти додаткових зусиль.
