Відома фраза “людина з молотком бачить у всьому цвяхи” доволі точно описує закон інструменту (який ще називають “золотим молотком” або молотком Маслоу – автора піраміди потреб. Його суть у тому, що коли ми оволодіваємо якимось інструментом, навичкою чи підходом до розв’язання завдань, ми починаємо вдаватися до нього постійно.
І ми – це не тільки окрема людина, а й суспільство, і компанії.
Підкорятися закону інструменту – це збирати таймлайн проєкту в гугл-таблиці, хоча для цього є зручніші застосунки. Або приходити в нову команду зі звичними практиками, не звертаючи уваги на специфіку компанії та особистості нових тіммейтів.
Закон інструменту діє, бо ніхто не любить відмовлятися від того, що добре працювало в минулому. І людині, і компанії простіше і безпечніше робити те, що вони вже вміють. Використовувати інструмент, яким не володієш, завжди здається більш ризикованим: ми не впевнені в результаті, боїмося втратити час і гроші, зіпсувати враження про себе.
Головна небезпека такого підходу в тому, що, зациклюючись на одному інструменті, ми починаємо думати не про саму проблему, а про те, як застосувати до неї наявний спосіб вирішення. Це заважає побачити інші варіанти. У кращому разі ми витратимо більше часу й отримаємо неідеальний результат. У гіршому – взагалі не розв’яжемо задачу, бо молотком не можна, наприклад, відполірувати поверхню столу.
Крім того, у закону інструменту є ще один побічний ефект: що більше ми вдосконалюємося в одній навичці або підході, то менше вивчаємо інші. Іншими словами, ми самі обмежуємо для себе можливості знайти нові підходи до проблеми.
Як уникнути
- Окремий приклад закону інструменту – професійна деформація, тобто схильність оцінювати ситуацію з позиції власної професії. Одним і тим самим симптомам кардіолог знайде одне пояснення, а ендокринолог – інше. Тому в лікарні складні випадки розбирає консиліум. Так само в бізнесі для обговорення нестандартних проблем важливо збирати команди з людей з різними навичками, досвідом і поглядами. Різні фахівці з більшою ймовірністю знайдуть ефективне рішення.
- І на особистому рівні, і в масштабі команди або компанії потрібно регулярно проводити інвентаризацію навичок, інструментів і підходів. Корисно відмовлятися від того, що втратило актуальність, і постійно запитувати себе: чи можна розв’язати це завдання ще краще в інший спосіб? Ви не зобов’язані бути експертом у всіх технологіях або фреймворках, але маєте бути обізнані про них, щоб вибрати найбільш відповідний. А головне – вчасно зрозуміти, коли не варто використовувати молоток.
- Стануть у пригоді стандартні кроки з технік розв’язання задач (problem solving):
- сформулювати проблему;
- зібрати доступну інформацію;
- зрозуміти, якої інформації не вистачає;
- перерахувати можливі рішення з урахуванням ресурсів;
- вибрати оптимальне;
- оцінити його після втілення в життя.
Якщо розбити пошук рішення на такі кроки, можна уникнути спокуси використовувати один і той самий підхід для всіх проблем.
