Кілька років тому, коли я подорожував Європою, був у Венеції, Флоренції, Римі, Барселоні, я скрізь чув одну дуже і дуже виразну мову, яку потім згодом запам’ятав на все життя.
Та так, що де б я не перебував, 1,5 роки тому на Кубі або зараз живучи в Таїланді, на острові Панган, я за кілька секунд скрізь упізнаю цю дуже емоційну говірку.
Упевнений, що багато хто з вас здогадався, про яку мову я говорю.
Звичайно ж мова про іспанську, четверту за популярністю мову у світі.
Ця мова просто просякнута бурею емоцій і їх на стільки багато, що навіть пересічні розмови двох іспанців/ок збоку виглядають як сварка або велике свято.
І саме тому, на думку багатьох моїх друзів-мандрівників, іспанська легко запам’ятовується і впізнається в будь-якій точці світу.
Так ось, до чого це я?
Зараз, коли я розбираю Instagram акаунти або Telegram канали підписників, які скаржаться на низькі охоплення і вкрай низьку залученість своєї аудиторії, я завжди помічаю одну й ту саму головну помилку в усіх: Тих самих емоцій вкрай бракує в контенті (Їх так мало, що складається враження нібито мовить робот)…
А слідом за залученістю, як правило, починають падати і продажі, і профіль поступово в’яне.
Я вважаю, що виключати емоції з контенту сьогодні, неважливо в комерційному або експертному профілі – це велика помилка!
Контенту в мережі стало настільки багато, що єдиний спосіб виділитися, запам’ятатися і зібрати тисячі реакцій серед сотень однотипних постів – це унікальна подача автора, приправлена його не підробленими емоціями.
Звісно, не варто прикидатися, емоціонуючи і пародіюючи іспанців, але завжди пам’ятайте, що за вами в соц. мережах слідкують живі люди, а не безликі підписники, і вони заходять у соц. мережі насамперед для того, щоб отримувати емоції (сухі й нудні тексти нікому не потрібні).
