Одна з головних помилок авторів і редакторів видань – це дотримуватися одного курсу щодо якоїсь теми, навіть якщо там ніякою “темою” і не пахне.
Дивіться, ось ви задумали написати щось цікаве.
Наприклад статтю на тему “Як рекламодавці обманюють системи Facebook”. Запланували тему, починаєте збір інформації.
З чого зазвичай складається збір інформації?
Ви дивитеся всі відкриті джерела, ви спілкуєтеся з людьми, які можуть вам щось підказати в цьому питанні, ви відправляєте запит у Facebook (ха-ха, добре, що ситуація гіпотетична).
За підсумками досліджень ви отримали таке: соціальна мережа не вважає цю проблему критичною і важливою, бо загалом вона себе убезпечила від такого роду речей. З’ясували, що ті, кому вдається все-таки обдурити рекламний кабінет соцмережі, роблять це максимум тисяч на 15 гривень. І виходить в одного з тисячі. Серед мільярдів доларів – це крапля в морі.
(◕‿◕) Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Коротко кажучи, ви з’ясували, що тема хоч і звучить, але ніякої теми немає. Вона висмоктана з пальця.
Ви починаєте біситися. О ні! Я ж витратив стільки часу на дослідження! У наших реаліях, якщо це не професійне медіа з великими бюджетами, то цей матеріал все одно буде написаний. Тому що вже недозволенно багато часу на цей матеріал витратили. Витратили на дурню багато часу, витратьмо ще. Така логіка.
Тут важливо зрозуміти одне. Зрозуміти, що на цю тему писати не треба – це теж результат. Чомусь це не враховується. Написаний матеріал на нікому нецікаву тему – це результат набагато гірший, ніж проведене дослідження, яке показало, що тема нульова.
Але доходить узагалі до абсурду. Гаразд, якщо на одній шальці терезів – місяць досліджень, на іншій – відсутність часу на пошук нових тем. Тут вибір реально складний. Але копірайтери, автори часто просто на ходу придумують майбутню тему, за підсумками 10 хвилин досліджень розуміють, що писати це не треба, але однаково пишуть, бо – увага – немає часу або ліньки придумувати нову тему. Не займайтеся дурнею! Повірте, знайти нову тему набагато простіше, ніж потім місяць відповідати на коментарі в стилі:
Це що за нісенітниці*?!
*Тільки у нецензурному варіанті.
