Найчастіша проблема, з якою стикається 90% усіх проєктів – “Продукт – гівно”, але майже всі команди та власники таких продуктів не вірять у це до останнього.
Як зрозуміти, прийняти це і головне, звідки взяти сили і закрити продукт? Спробуємо розібратися.
Етап №1
Усвідомлюємо проблему або як довести самому собі, що вигаданий продукт – гівно і нікому не потрібен.
Почнемо з найпростішого. Для початку спробуйте знайти відповіді на такі запитання (зверху вниз):
- Чи достатньо користувачів із тих, кому ми показали рекламу, перейшли за нею?
- Чи достатньо користувачів із тих, кого ми привели на сайт, почали користуватися продуктом?
- Чи достатньо користувачів із тих, хто почав користуватися продуктом, продовжили ним користуватися?
- Чи достатньо користувачів з тих, хто продовжують користуватися продуктом, зробили покупку?
- Чи достатньо користувачів із тих, хто зробили покупку, роблять її повторно?
Відповіді на ці запитання являють собою найпростішу продуктову воронку, де користувач проходить кожен з етапів і на кожному з них скількись % відвалюється і йде.
Ваше завдання як продакта – зрозуміти, чи критичний % відмов на кожному з етапів. Умовно, якщо відвалюється більше, ніж 80% (груба цифра) – варто задуматися над тим, чи правильний продукт ви робите.
Інші фактори: низький попит на проблему в пошукових системах, вузька (дрібна) продуктова ніша, низький NPS і слабкий зворотний зв’язок, низький середній чек і низька кількість транзакцій, низькі повторні продажі, довгий цикл угоди, багато ручної роботи замість автоматизації процесу, розмиті відповіді під час кастдеву, коли юзери самі чітко не можуть сформулювати, яку проблему вони розв’язують продуктом.
Усе це має наводити вас на думки про те, що ви давно займаєтеся не тим, чим можете.
Етап №2
Як прийняти той факт, що ваш продукт не затребуваний, що його треба закривати і як із цим жити далі?
На жаль, сучасна психологія ще не запустила напрямок психіатрії для бізнесменів і стартаперів, тож доведеться викручуватися самим (утім, як і завжди).
Власне, прийміть ті факти, що:
- Так, ви витратили грошей + місяців або навіть років на те, що займалися “справою вашого життя”. Це правда і вона ніяк не виходить із голови, коли починаєш думати про “а може закрити це все вже… чи не варто, стільки ж сил/коштів вбухали”.
- Але переверніть цю правду і зафіксуйте той факт, що це було надзвичайно корисно і цікаво.
І, найголовніше – за цей час і за ці гроші цей продукт дав вам глибокий досвід і експертизу. Завдяки виконаній роботі, ви і ваша команда навчилися багатьом речам, які не вміли раніше. Ви виросли як фахівець і як людина. Досвід – безцінний, але ви здобули його ціною вашого продукту. І це теж правда, яка повинна давати вам сили і впевненості в подібних рішеннях.
- І є ще одна правда. Якщо цифри говорять, що ваш продукт не має попит (з різних причин: недостатність рішення, слабкий маркетинг/команда, молодий/неконтрольований ринок), то все це має підводити вас і вашу команду до рішення закрити продукт.
Так, це боляче і складно. Але це потрібно зробити, щоб розвиватися далі. І в цьому немає нічого складного/соромного/страшного. Страшніше тягнути мертвого коня, думаючи, що одного разу він оживе і поскаче.
Не варто сильно думати про те, що ви щось втратили – краще думати про те, що ви придбали і зможете використовувати це в майбутніх продуктах.
