У консультуванні отримую дуже багато запитів у форматі “Ох, ну ось у всіх реальні знання, а я так… і скоро всі про це дізнаються”.
Я не буду в цьому пості розповідати про сам синдром, як він з’являється, а сфокусуюсь на тому, як можна полегшити це відчуття в щоденній роботі.
Шукати опори
Згадайте, за що вас запросили на роботу.
Про які кейси та проєкти ви розповідали на співбесідах.
За це ви отримали оффер. Ви це вже робили!
Випишіть список цих навичок і подумайте, на який із попередніх досвідів ви могли б спертися в поточній роботі.
Приклад: на минулому місці роботи ви інтегрували CRM-систему. Тепер ви бачите, що у вас у новій команді не працює трекер завдань. Так, це різні речі, але процес такий самий: полагодити, зібрати, вирішити.
Вам відомий алгоритм, і з великою ймовірністю в цьому завданні ви почуватиметеся впевненіше. Оточіть себе такими завданнями.
(◕‿◕) Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Просто запитайте
Здається, що це безглузда порада, але ой як мало людей отримують і запитують фідбек у реальному житті.
Зберіть маленьку форму з трьома запитаннями:
- Що я роблю добре і мені потрібно продовжувати робити?
- Що мені потрібно перестати робити?
- Що мені потрібно почати робити?
Поділіться нею з колегами, і ось вам первинна інформація про те, як з вами працювати: з сильними сторонами і зонами зростання.
І тоді ви фокусуєтеся не на абстрактному “зараз мене розкриють!!!”, а на вирішенні конкретних пунктів у фідбеку.
Звіряйтеся, як ви йдете за цілями
Якщо вони виконуються, чи так ви насправді погані, як про себе думаєте? :))
А якщо цілей немає (так, багато команд реально працюють без цілей), саме час порушувати це питання.
Можливо, ви відчуваєте себе самозванцем, тому що у вас немає лінійки, за якою поміряти успіх (= виконаної мети).
І тоді ваше почуття зрозуміле.
Створіть лінійку 
Розкажіть про те, що допомагає вам?
