Трохи про цифрову гігієну. Кілька років мучуся з проблемою ігнорування робочих чатів у месенджерах. Там намішані особисте листування, цікаві канали (ваш зокрема), групи за інтересами і, звісно ж, робочі чати.
Якщо бачу непрочитані повідомлення в робочому чаті (наприклад, у вихідний день), то фізично не можу ігнорувати. Хоча керівництво не очікує відповіді хвилина у хвилину, а на вихідних дають відпочивати. Але ось внутрішній голос кричить:
Іди, прочитай, раптом там важливе, раптом щось трапилося, будь на зв’язку!
Як із цим упоратися? Повний ігнор месенджера працює, але тоді втрачається зв’язок із групами та каналами…
Тут два боки: технічний і психологічний.
З технічного погляду можна розділити роботу і відпочинок: завести або папки для чатів, або окремий особистий акаунт. Або окремий робочий акаунт, як зручніше. Так роблять багато хто: у вихідні він небезпечний і стильний, а в робочі дні, умовно, Антон Іванченко. Ну і нормально: у п’ятницю ввечері змінив акаунт у Телеграмі, у понеділок вранці переключився назад.
Але все це не спрацює, якщо внутрішньо ви самі хочете постійно бути на зв’язку. Ви просто будете постійно стрибати між акаунтами і папками.
З психологічного погляду спочатку дивимося, чи є взагалі проблема. Вам як із цим? Ось ви дивитеся чати у вихідні – це для вас погано? Чому? Що саме?
Наприклад, майже всі в нас у редакції ведуть якесь спілкування у вихідні. Необов’язково робоче – буває, просто обговорюємо всяку дурницю. Буває, лагодимо щось на сайті. Буває, обговорюємо щось робоче. Іноді це дратує, але загалом нормально. Для нас це не так страшно – можливо, тому що цього небагато. А у вас як?
Можливо, рішення в тому, щоб дозволити собі поглядати за роботою. І якщо там щось велике, то відповідати в дусі “Зараз не можу, приходь у понеділок”. А якщо дрібне – не гріх і відповісти.
Можна подивитися з іншого боку: чи пропливе повз вас щось реально важливе? Наприклад, якщо комусь від вас потрібні файли або рішення у вихідний, чи підуть вони особисто до вас? Чи відзначать вони вас у чаті? Здається, що коли людям щось реально треба, вони дістануть вас з-під землі. А якщо не дістають, то, можливо, це потерпить.
Антидот від тривоги
І останнє. Найкращий друг тривоги – бездіяльність. Коли у вихідні зайняті чимось цікавим і таким, що вимагає від вас увімкнення, ви навряд чи будете весь час у телефоні. Що це – знаєте тільки ви. Для когось це похід на пікнік, для когось – у гори, для третього – прибирання тощо.
Ви думаєте, як чогось “не робити”. Може, варто поставити собі запитання: “Як мені щось робити?” Якщо у вас у вихідні вистачає сил і уваги дивитися за роботою, ймовірно, ви можете провести вихідні набагато цікавіше.
Психолог запитав би вас: чого ви не робите, коли у вихідний відволікаєтеся на роботу? Від чого тікаєте? Яка частина вашого життя так засунута, що ви готові займатися чим завгодно, аби тільки не нею?
