Як ми насправді приймаємо рішення? Буквально ще 30 років тому вважалося, що рішення приймаються раціонально. Потім Дамасіо, Карузо і Гоулман довели, що в основі всіх наших рішень лежать емоції, бо, за словами Дамасіо, “ми – не машини, які думають, ми – скоріше машини, які відчувають, здатні думати”.
У 90-ті рр. Кові виокремлював 4 базових інтелекти людини – фізичний – PhQ (уміння слухати своє тіло, розвивати його та підтримувати у здоровому стані), усім відомий IQ – коефіцієнт інтелекту (рівень та швидкість когнітивних процесів), емоційний – EQ, та духовний – SQ (зв’язок із вищим началом, розуміння своєї особистої місії, відповідь на запитання “навіщо я живу”), і 2 з останніх уявлялися базовими.
У дослідженні Global Education Futures і WorldSkills 2018 року концентрацію та управління увагою, креативність та емоційну грамотність віднесено до базових навичок XXI століття.
У 2020 році на економічному форумі в Давосі емоційний інтелект (EQ) потрапив до топ-10 навичок майбутнього (у 2015 році його там взагалі не було).
Емоційний інтелект (EQ) та емпатію, тобто здатність розуміти емоції, наміри та мотивацію інших людей і свої власні, а також уміння керувати своїми емоціями та емоціями інших людей, поряд із креативністю, кооперативністю (командною роботою), критичним мисленням і комунікативністю (4К) – вважають ключовими soft skills найближчого майбутнього після пандемії.
Водночас роботодавці вже зараз намагаються обирати кандидатів із розвиненими навичками системного або комплексного мислення, вміння розв’язувати проблеми та командної роботи.
Кілька кроків виховання в собі емоційної асертивності, особливо в бізнесі:
- визнати простий, хоча й упертий факт, що, як казала Мелія, “бізнес – це психологія”, а гарний сервіс – це емоція клієнта + легкість розв’язання його бізнес-завдання. Витісняти емоції з бізнесу – нерозумно, недалекоглядно і нелюдяно.
- звертати увагу на те, що відчуваєш, усвідомлено спрямовуючи фокус уваги на район сонячного сплетіння. Не дарма кажуть, що серце – орган почуттів – “зараз я засмучений через…, я радий, бо…, я розлютився щойно, бо…”.
- визнавати і приймати всі свої емоції спокійно і без самозвинувачень. Найгірше – це боротися зі своїми емоціями. Усі вони мають право на буття. Інша річ, що деякі руйнують. З ними потрібно працювати в терапевта – “що зараз мене тривожить…, чому мені боляче…, чого я побоююся насправді… чому мені так легко і радісно…?”.
- визнавати і приймати емоції інших людей і право кожного бути емоційним. Намагатися зрозуміти, що стоїть за емоцією. Це простіше зробити коли навчишся розуміти свої емоції.
- просунутий рівень – застосовувати практики уповільнення та усвідомленості (медитації, молитви), звертатися до психотерапевта (для аналізу минулого) або коуча (для інтеграції майбутнього).
- читати корисну літературу, що просуває, і дивитися якісні драми та документалки.
