У гонитві за бонусами: як грошові заохочення можуть шкодити працівникам

У гонитві за бонусами: як грошові заохочення можуть шкодити працівникам

Фінансове стимулювання продуктивності – зручний інструмент для роботодавця, але іноді згубний для підлеглих.

Коли начальник в останній момент просить вас затриматися з клієнтами, чи виникає у вас бажання переглянути свої плани на користь роботи, навіть якщо через це доведеться пропустити фортепіанний концерт дитини?

Якщо так, то ви належите до багатьох професіоналів, які в гонитві за вищою зарплатою віддають перевагу робочим стосункам перед особистими. І це, згідно з дослідженням Ешлі Вілланс, доцента кафедри перемовин, організацій і ринків Гарвардської школи бізнесу, може закласти основу для перепрацювань і відсутності задоволеності життям.

Дослідження показує, що працівники часто ухвалюють рішення про те, з ким вони хочуть проводити час – з колегами чи з сім’єю, залежно від того, як структурована їхня заробітна плата: чи отримують вони бонуси за добре виконану роботу, чи їхня зарплата фіксована і не залежить від продуктивності.

За фактом співробітники, які отримували заохочення за продуктивність, щодня витрачали на друзів і сім’ю на 2% менше часу, а на клієнтів і колег – на 3% більше. За рік, згідно з дослідженням Вілланс, це склало 8 додаткових днів, які співробітники, що мали бонуси, витратили на робоче спілкування на відміну від тих, хто таких бонусів не мав.

І хоча ці результати свідчать про те, що подібне стимулювання має для працівників особисті та професійні наслідки, багато керівників усе ж таки впроваджують оплату за результатами праці. Близько 75% організацій у США використовують інструменти, що мотивують працівників: бонуси та пільги, пов’язані з досягненням певних цілей. Але керівники не завжди усвідомлюють, що таке стимулювання може сприяти незадоволеності та емоційному вигоранню співробітників, виникненню в них проблем в особистих стосунках.

Що більшу роль колеги відіграють у нашому прагненні заробляти гроші, то вища ймовірність того, що ми ставитимемо робочі стосунки вище за особисті, – каже Вілланс. – У ширшому сенсі моє дослідження показує, що люди, які постійно ставлять роботу вище за своє особисте життя, менш щасливі, менш здорові і більше сваряться зі своїми коханими.

Результати дослідження були опубліковані в статті “Чи корисно це? Як стимулювання продуктивності впливає на перевагу роботи над особистими стосунками”, що вийшла в травні нинішнього року в журналі Organizational Behavior and Human Decision Processes. Співавторами Вілланс виступили Джулія Хур, доцент Нью-Йоркського університету, і Еліс Лі-Юн, докторант Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Небезпечна схема: робота, робота і знову робота

Після трьох проведених експериментів, опитування та аналізу великого обсягу даних команда дослідників дійшла висновку: співробітники, стимульовані “пряником”, готові витрачати більше часу на спілкування з колегами і менше – на сім’ю і друзів. Зокрема, ці співробітники:

  • на 66% частіше обирають для спільного дозвілля колег. В одному дослідженні 545 учасникам, половина з яких отримувала заохочувальні виплати, половина – фіксовану зарплату, науковці запропонували зробити вибір: гарно провести час із колегами чи поїхати на день народження до друга. Співробітники, які мали бонуси, на дві третини частіше, ніж ті, хто бонусів не мав, вважали за краще проводити час із колегами, а не з сім’єю та друзями.
  • на 23% більш схильні використовувати понаднормовий час на робочі проєкти. З метою дізнатися, чи вважають працівники своїх колег важливими в досягненні успіху, було проведено три дослідження. В одному з них співробітники, чия продуктивність стимулювалася, на відміну від тих, хто мав фіксовану зарплату, на 16% частіше розглядали своїх колег як ключ до досягнення цілей і на 35% частіше надавали перевагу спілкуванню з ними, а не спілкуванню з сім’єю та друзями. Ще в одному дослідженні співробітники, які отримували бонуси, на 23% частіше за тих, хто їх не отримував, витрачали неробочий час на спільні з колегами проєкти.
  • готові пожертвувати внутрішнім добробутом заради того, щоб більше часу проводити з колегами. Команда вчених проаналізувала отримані під час перепису населення США дані за 2010-2015 роки про використання часу, щоб вивчити повсякденну зайнятість і соціальну активність 75 210 учасників. Респонденти відповідали на запитання про оплату праці та емоційне здоров’я. Незалежно від галузі та доходу співробітники, які отримували заохочувальні виплати, порівняно з тими, хто мав лише оклад, були значно більш схильні проводити позаробочий час із колегами – навіть незважаючи на те, що це зменшувало їхнє відчуття внутрішнього благополуччя.

Отримані результати показують, наскільки стимулюючі виплати спонукають людей, які прагнуть збільшення доходу, віддавати перевагу роботі на шкоду соціальним зв’язкам.

Висновки наших досліджень такі: отримуючи стимулювальні виплати, ви починаєте розглядати неробочі години як час, витрачений даремно, – каже Вілланс. – Негативні наслідки постійного надання переваги роботі над особистими стосунками, мабуть, з часом накопичуються і починають негативно впливати на психічне здоров’я.

Допоможіть співробітникам знайти правильний баланс

Вілланс визнає, що заохочення результативності, будучи невід’ємною частиною багатьох видів зайнятості, може ефективно мотивувати співробітників. Але, на її думку, поряд із даними про те, що під час пандемії співробітники почали працювати довше й інтенсивніше, ніж зазвичай, керівники мають пам’ятати і про психологічну шкоду, якої може бути завдано понаднормовою роботою. Оскільки спілкування із сім’єю і друзями збільшує щастя, роботодавці, за словами Вілланс, мають заздалегідь думати, яким чином вони можуть допомогти співробітникам знайти здоровіший баланс між роботою та особистим життям.

Компанії, які цього не роблять, можуть постраждати від наслідків, зазначає Вілланс, вказуючи на дослідження Джеффрі Пфеффера зі Стенфордського університету. Воно демонструє, що щорічно організації втрачають з погляду продуктивності близько місяця через проблеми зі здоров’ям співробітників, включно з проблемами психічного характеру.

На додачу до цього, попереднє дослідження Вілланс свідчить: мотивувати співробітників можна не тільки грошима – не менш ефективно заохочувати їх збільшенням вільного часу. Поєднання фінансових стимулів і стимулів, пов’язаних із часом, як-от додаткова відпустка або вільний графік, – це те, що можуть використовувати роботодавці. Так само, як і бонуси, пов’язані зі здоров’ям, наприклад, членство у фітнес-клубі.

Як автор книги “Розумний час: як повернути собі час і жити щасливішим життям” Вілланс вважає, що такі нагороди сигналізують про те, що “ви не тільки дбаєте про час, який співробітники витрачають на виробничі завдання, а й про якість їхнього життя поза роботою”.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: