Поки психологи розмірковують про те, чи корисна багатозадачність і чи можлива вона взагалі, ми втрачаємо багато часу, тому що не використовуємо елементарні прийоми організації праці
Коли хтось може займатися безліччю речей одночасно, ми часто говоримо, що у цієї людини хороші навички багатозадачності. Час від часу нам усім доводиться братися за кілька завдань одночасно. Але психологи лякають нас цим протягом десятиліть. Деякі кажуть, що багатозадачність шкідлива для продуктивності, а інші – що людина взагалі не може бути багатозадачною.
Наприклад, через розмови телефоном за кермом ви керуєте автомобілем гірше, бо відволікаєтеся. (Дозволяти говорити по мобільному без використання рук теж неправильно: розмови відволікають від водіння незалежно від того, тримаєте ви телефон у руках чи ні).
Але є й інші дослідження, які припускають, що багатозадачність може мати переваги. Одне з досліджень показало, що розмови телефоном під час довгих монотонних поїздок можуть допомогти водієві зберегти бадьорість і уважність. Інші дослідження говорять, що студентам, які сидять на складній лекції, корисно малювати різні закарлючки, тому що ця комбінація дій підтримує зосередженість.
То як же йде справа з багатозадачністю? Чи хороша вона, чи погана вона – і чи існує вона взагалі?
Перемикання між завданнями
Те, що багато людей називають “багатозадачністю”, насправді може бути тим, що психологи називають “швидким перемиканням між завданнями”.
Наприклад, коли ви відповідаєте на повідомлення під час перегляду фільму, ваша увага перемикається між фільмом і повідомленням. Насправді ви не приділяєте увагу і тому, і іншому одночасно. Читаючи повідомлення, ви пропускаєте частину фільму.
Це те, що мають на увазі психологи, коли кажуть, що багатозадачність неможлива. Ваша увага і свідомість можуть сконцентруватися на чомусь одному в кожен конкретний момент, тож це або одне завдання, або інше.
І тоді з’являються витрати, пов’язані з перемиканням – затримка під час переходу від однієї речі до іншої, а іноді й тимчасове зниження продуктивності.
Витратити годину на одне завдання, а потім ще годину на інше – це нормально, тому що в цьому випадку витрати на зміну завдань набагато менші, ніж час, що витрачається на кожне з них. Але якщо ви перемикаєтеся між завданнями кожні кілька хвилин або навіть секунд, когнітивні витрати на перехід від одного завдання до іншого підривають продуктивність.
Можна подивитися на це як на втрату грошей. Якщо кожен перехід від текстових повідомлень до лекції коштуватиме вам чверть долара, то один чи два рази не надто вас обтяжить, але якщо ви робитимете це весь день, то доведеться підкоригувати свій бюджет.
Підрахунок витрат
Перехід між деякими завданнями – наприклад, визначення статі людини, а потім ідентифікація виразу обличчя, – займає всього близько 200 мілісекунд. Але навіть ці невеликі витрати можуть знизити продуктивність на 40%, якщо ви спробуєте вивчити щось під час перегляду фільму.
Ці та інші подібні результати отримані в когнітивній психології, де дослідники вивчають добровольців у контрольованій лабораторній обстановці, зазвичай даючи їм завдання на швидку реакцію на комп’ютері.
(◕‿◕) Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Але наскільки добре ці результати відображають ситуацію в реальному світі?
В офісах люди часто перериваються протягом дня. Вашій роботі над бюджетом може завадити колега, яка хоче розповісти про своїх дітей.
Витрати такої багатозадачності накопичуються. Переривання коштують Сполученим Штатам приблизно $650 млрд на рік. Глорія Марк з Університету Каліфорнії в Ірвіні каже, що людині в середньому потрібно 25 хвилин, щоб повернутися до завдання! Деякі люди, які брали участь в її дослідженні, до вихідного завдання зовсім не повернулися.
Вимірювання ніколи не буває абсолютно точним, але коли ми маємо діапазон від 200 мілісекунд до 25 хвилин, це достатній знак, що потрібно копати трохи глибше.
У лабораторних дослідженнях когнітивних психологів потрібно виконувати досить прості завдання, і стимули теж прості. Часто в цих експериментах потрібно просто розглянути інший аспект того, на що ви дивитеся (наприклад, стать або вираз обличчя людини). Але ситуація явно буде іншою, якщо ви пишете звіт, і тут у вас дзвонить телефон.
У реальному світі, коли ви отримуєте телефонний дзвінок, потрібно відповісти на дзвінок і відволіктися від інших речей. Вам знадобиться пристойний час, щоб згадати, що ви робили до цього.
Практичні поради
Негативний ефект багатозадачності реальний, але проблема в тому, що люди його не усвідомлюють. Перериваючись і намагаючись робити кілька справ одночасно, ми стаємо менш продуктивними.
Порада проста: коли ви робите щось, що вимагає мислення, не займайтеся нічим іншим у той самий час.
Щоб залишатися зосередженим, але водночас зробити якомога більше, спробуйте розділити свій день на півгодинні відрізки. Перемикайтеся на якесь інше завдання приблизно кожні півгодини.
Я так і роблю, і деякі люди вважають це багатозадачністю. Але насправді це сфокусована робота, тому що я не роблю нічого іншого протягом кожної півгодини. Я не перевіряю телефон, електронну пошту і не переключаюся на інші завдання взагалі. Попри те, що я роблю багато різних справ за день, кожна з них залишається свіжою в моїй свідомості, коли я беруся за неї наступного дня.
Багатозадачність не завжди погана. Якщо одне із завдань дійсно просте, або це щось, що ви можете зробити несвідомо, багатозадачність навіть допомагає. Коли під час заняття спортом ви слухаєте музику, ви займаєтеся довше. Малювання під час нудної лекції або прослуховування інструментальної музики під час програмування чи навчання допомагає зосередитися.
Навіть перемикання між завданнями не так уже й погано. Це освіжає розум. Багато людей свідомо переключаються на інші завдання, щоб “витримати” проблему, на якій застрягли.
Усвідомлення, що у вас є тільки півгодини, щоб попрацювати над чимось, теж може допомогти з мотивацією. Незалежно від того, наскільки ви боїтеся якоїсь справи, це, зрештою, лише 30 хвилин.
