У минулому році ми вже відзначали, що поволі просуваємося до входу в цифровому просторі виключно через google-аккаунт. Уявіть, що весь світ зберігає дані на серверах Google, користується девайсами на базі операційної системи від Google, та її програмами, утилітами, мультимедійними додатками і онлайн-сервісами. Чи може статися так, що одна корпорація перетягне на себе ковдру, покривши всі наші мобільні потреби одним продуктом від одного господаря? І якщо так, то до чого подібна цифрова монополія призведе?
Коли розквітне Fuchsia
У січні стала доступною для установки на хромбук робоча версія Fuchsia OS, яку Google розробляє незалежно від вже існуючих Android і Chrome OS. Кілька IT-фахівців поспішили випробувати нову систему – і вже опублікували відео і текстові звіти. Всі враження можна об’єднати словом «здивованість»: по-перше, розробка ще занадто далека від повноцінного функціоналу, по-друге, вплив існуючих продуктів Google очевидне, не дивлячись на те, що ОС дійсно має унікальні функції.
І хоча навесні 2017 року представники компанії запевняли, що не мають на меті замінити Android і Chrome OS, тепер ми бачимо, що заміна передбачається:
- Система адаптивна і підлаштовується під формат смартфону, планшету або робочого столу;
- Сприймає роботу з тачскріном;
- Має екранну клавіатуру;
- Вбудований інтернет-браузер і т.д.
Це черговий меседж Google про стратегічну мету замінити одним продуктом свої і чужі мобільні та стаціонарні операційні системи, браузери, офісні додатки, в майбутньому – платформи для інтернету речей. До речі, можливість авторизуватися через google-аккаунт вже реалізована в Fuchsia, – правда, з альтернативою у вигляді «гостьового» режиму.
Ринок без конкуренції
Але не будемо поспішати записувати Google в монстра з антиутопії, – просто його приклад актуальний та наочний. Для бізнесу природно прагнути до монопольного становища або, що в даному випадку точніше, до олігополії, поділу ринку між декількома великими гравцями і освоєння повного циклу «виробництва» для максимального охоплення клієнтури. Цим же займається Apple в своєму сегменті, створюючи комп’ютери, смартфони, гаджети, ОС і свою особливу екосистему для розробників ПЗ. До цього задовго до Google намагалася прийти і Microsoft, але безуспішно.
Ще більш всюдисущий конкурент Alipay, з яким вона ділить національний ринок практично навпіл, – WeChat Рау, фінансовий інструмент всередині месенджера WeChat. Він дозволяє відправляти співрозмовнику в чаті невеликі суми з гаманця WeChat Рау або більш значні – з прикріпленою банківської карти. Поза чату доступний аналогічний Alipay функціонал, включаючи популярні в країні розрахунки по QR-коду на ціннику або в рахунку.
Обидва конкурента здійснюють підтримку не тільки покупців, а й продавців, надаючи CRM і ПО для платіжних терміналів. Але у випадку з WeChat і це не все: додаток інтегровано з месенджером QQ. Обома володіє компанія Tencent – власник найбільшої в Китаї соцмережі Qzone і ряду ігрових розробників. Таким чином, продукти Tencent покривають потреби користувачів в спілкуванні, соціальній взаємодії, електронних розвагах, роздрібних покупках і самих різних видах платежів. З огляду на амбіції компаній і явне заступництво держави, можна прогнозувати, що скоро в цифровому просторі громадянин КНР протягом усього життя буде стикатися лише з парою брендів.
А у нас?
В Україні олігополія і укрупнення компаній на IT-напрямах слабо помітні (хоча в інших галузях поширені і монополії, і фактичні картелі). Але ми вже маємо банк, через який проходить більше половини електронних платежів фізичних осіб. Він же експериментує із втягуванням в свій функціонал торгових майданчиків і сторонніх сервісів. Мобільні оператори з різним ступенем успішності запускають месенджери, прямі платежі всередині своїх мереж і майданчики з продажу контенту. Так що і ми вписуємося в цю логіку. Просто на проект масштабу китайських у нас поки ще ніхто не замахнувся.
Цифрова монополія: Додаток «благонадійність»
У грудні видання Wired опублікувало статтю про те, як китайський уряд спільно з національними IT-компаніями за допомогою мобільних додатків визначає «рейтинг благонадійності» фактично кожного соціально активного громадянина. Варті уваги описані в ній не тільки методи державного контролю, а й багатофункціональність популярних мобільних і інтернет-додатків. Так, в 2016 році в КНР було здійснено мобільних платежів на $ 5,5 трлн, що в 50 разів більше, ніж в США. Молоді китайці вільно обходяться без готівки, що підтверджують західні ЗМІ, які вивчали ринок електронних розрахунків в цій країні. Розгадка в тому, що додатки для мобільних транзакцій тут вийшли далеко за межі мобільного банкінгу Alipay, частина імперії Alibaba Group, дозволяє не тільки оплачувати рахунки і переводити гроші, в тому числі і безпосередньо іншим учасникам системи, а й спрощує отримання послуг, за які згодом можна через неї розрахуватися. Викликати таксі або забронювати номер (є пряма інтеграція з Airbnb і Uber), застрахуватися або інвестувати можна прямо з «гаманця» на Alipay. До 2017 року існувала ще й «синхронізація» Alipay з AliExpress.
Автоматизація та інтелектуалізація
Загальносвітова виручка від впровадження розумних програм і «заліза» з елементами штучного інтелекту в 2017 році склала $ 14,9 млрд. У цьому році показник обіцяє вирости майже на 60% і досягти $ 23,6 млрд.
Згідно з висновками аналітиків PricewaterhouseCoopers впровадження штучного інтелекту в бізнес-процеси до 2030 року забезпечить зростання світового ВВП на 14%, що становить приблизно $ 15,7 трлн. Це більше ВВП Китаю та Індії разом узятих.
Звичайно, такі розрахунки умовні, адже навіть саме визначення штучного інтелекту сьогодні є предметом суперечок учених мужів. Але в тій чи іншій мірі подібні прогнози виявляють реальні процеси. Подальша автоматизація та інтелектуалізація буде підвищувати ефективність операційної діяльності реципієнтів нових технологій. Швидше за все штучний інтелект впроваджують в медицині, роздрібної торгівлі та логістиці, рекламі, телекомунікації, автопромі, авіакосмічній промисловості, фінансовому секторі, державних сервісах. Разом з тим гарантоване зростання буде спостерігатися там, де забезпечують впровадження та надають елементну базу.
Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Ваш цифровий помічник
Маркетологи аналітичної компанії Tractica роблять ставку на експансію віртуальних цифрових помічників (VDA) на підприємствах. За їх підрахунками, до 2025 року VDA-системи з’являться у мільярду корпоративних користувачів, а сумарна виручка на цьому ринку досягне $ 7,7 млрд.
У 2017 році фахівці нарахували близько 145,2 млн унікальних активних користувачів цифрових помічників в корпоративному сегменті і ринок в обсязі $ 1 млрд.
Цифрова монополія накриє всіх і віртуальні помічники заполонять не тільки корпоративний, але і весь споживчий сектор. Наприклад, голосовий помічник Amazon Alexa з’явиться на тисячах комп’ютерів під управлінням Windows 10. Уже в нинішньому році число нових пристроїв з голосовими помічниками збільшиться на 60%, у продажу з’являться близько 44 мільйонів подібних гаджетів, а обсяг їх продажів зросте вдвічі і складе $ 3,8 млрд.
За прогнозом RBC Capital Markets, в найближчі два роки цифрові помічники вивезуть Alexa на виручку в районі $ 10 млрд.
Елементна база
Аналітики HSBC при розгляді «продуктової» складової розвитку штучного інтелекту виділяють три ключових напрямки, за якими зростання виробництва технологічно неминучий.
Зокрема, для роботи з Big Date і розгортання потужностей для розвитку штучного інтелекту будуть розширюватися центри обробки даних. А вони зажадають цілого комплексу устаткування: серверів, комутаторів, маршрутизаторів і т.д. У цілому, за підрахунками Synergy Research Group, за рік світовий ринок інфраструктурного обладнання корпоративного класу виріс майже на 3% і досяг $ 113 млрд. Лідирує Cisco з часткою в 26 %, впевнено обходячи таких великих конкурентів, як Hewlett Packard Enterprise, Dell EMC і Microsoft.
Другий напрямок – сенсори. Це очі, вуха і вестибулярний апарат роботів, здатних працювати разом з людиною. А плани створення високоорганізованих систем «розумний дім» і «розумне місто» зажадають мільйони і мільярди датчиків вже найближчим часом. Тому компанії-виробники цього сектора стануть лідерами зростання.
І третій претендент на увагу – виробництво чіпів, безперервно зростаюче з 1960-х років: в останні 20 років майже по 13% щорічно, чому сприяють інноваційність і короткий життєвий цикл мікросхем. Нині виробників накрило різким зростанням попиту з боку майнерів. З початку року Samsung (яка за підсумками 2017 року заробила на чіпах $ 50 млрд і обігнала багаторічного лідера з випуску чипів Intel) зайнялася виробництвом ASIC-чіпів для майнінгу на замовлення якоїсь китайської компанії. А найбільший тайванський виробник чіпів TSMC (450 компаній-замовників) завантажив свої потужності з випуску ASIC-чіпів для Bitmain (70% ринку обладнання для майнінгу) і Canaan Creative і очікує отримати близько 10% доходів в 2018 році від виробників систем для майнингу.
Поміряємося нанометрами?
У другій половині наступного року Intel обіцяє налагодити вже чотири рази перенесений масовий випуск 10 нм процесорів. А До 2020 року компанія може вийти на випуск чіпів 7 нм, вважають аналітики Barclays.
Перехід з 14 нм на 10 нм – це найбільший стрибок в щільності розміщення транзисторів за всю історію цього напрямку. І успіх на цьому переході, безсумнівно, відіб’ється на капіталізації Intel. В її 14 нм поміщається на 23% більше транзисторів, ніж в 14 нм у інших виробників.
За цією логікою перехід на 10 нм «інших компаній» означатиме тільки фактичний вихід на інтелівські 14 нм. А це означає, що запуск Intel чіпів 10 нм дозволить компанії випередити конкурентів як мінімум на кілька років. При цьому над наступним переходом – на 7 нм – активно працюють не тільки Intel, але і Samsung, і GlobalFoundries. Масового випуску такої продукції раніше 2020 року очікувати не доводиться, але зміна лідера на цьому перегоні цілком можлива.
Цифрова монополія: Не відпускати клієнта
Такі наміри корпорацій не завжди очевидні, але мотиви зрозумілі. Якщо клієнт вже скуштував один ваш продукт, то навіщо його відпускати? Нехай він, не покидаючи один додаток, одну онлайн-платформу, одну ОС, працює, розважається, платить, замовляє … Йому – зручність, а корпорації зростання lifetime value – так званої довічної цінності клієнта, тобто чистого доходу, який тим вище, чим далі вдасться утримати взаємодію. Бажано – довічно.
Як ви вважаєте, цифрова монополія – це користь чи шкода для кінцевого споживача?
