Люди рідко можуть оцінити реальні перспективи своїх задумів, і іноді відмовляються від дійсно цікавих проєктів.
Небагато рішень змінюють світ, а аспіранти рідко роблять дійсно революційний вибір. У 1995 році молодий учений-комп’ютерник зі Стенфордського університету обирав тему дисертації. Він знав, що це може вплинути на всю його кар’єру, тому склав список із 10 ідей, які його приваблювали.
Один із варіантів стосувався відносно нової всесвітньої павутини, яку було винайдено всього за шість років до цих подій. Студент задався питанням, чи можна оформити гіперпосилання сайтів приблизно так само, як вчені оформляють цитати.
Як ви, можливо, здогадалися, цим студентом був Ларрі Пейдж, і його проєкт, який спочатку називався BackRub, зрештою ліг в основу алгоритму PageRank – і пошукової системи Google. Статки материнської компанії Google Alphabet перевищують $1 трлн.
Озираючись назад, можна сказати, що геніальність ідеї, яка назавжди змінила спосіб навігації в інтернеті і принесла Пейджу близько $100 млрд особистого багатства, може здатися очевидною. Проте легко собі уявити альтернативний світ, у якому Пейдж зупинився на іншому проєкті, що здався йому ідеальним матеріалом для отримання докторського ступеня.
Загалом дослідження показують, що люди рідко усвідомлюють реальну цінність власних ідей. Це означає, що ми часто не бачимо потенціал чудових думок, відмовляємося від них і витрачаємо час на менш перспективні проєкти. На щастя, ці дослідження також пропонують кілька хитрих способів уникнути цієї помилки.
Переваги другого місця
Одне з найглибших досліджень було проведено професором Стенфордської вищої школи бізнесу Джастіном Бергом. У серії експериментів він просив учасників придумати нові продукти або послуги – наприклад, нові форми фітнес-обладнання або захоплюючі маршрути для подорожей. Спочатку учасники склали список вихідних ідей і розташували їх у порядку переваги, після чого у них був час на розробку своїх концепцій. Потім група незалежних суддів оцінила якість остаточного варіанту.
Аналізуючи дані по групі, Берг виявив, що в середньому перший вибір учасника часто виявлявся не найкращим. А ось друга ідея викликала в оточуючих більше ентузіазму.
При подальшому вивченні Берг виявив, що рейтинги учасників були спотворені через рівень абстракції сирих ідей. Учасники здебільшого віддавали перевагу найбільш конкретним концепціям, які, як здавалося, найпростіше реалізувати. “Конкретна ідея зазвичай ближча до абсолютного потенціалу, тому вам не потрібно бути сильним прогнозистом, – каже Берг. – Цінність ідеї вже відносно очевидна”. Тому люди часто відкидають більш абстрактні ідеї, які неможливо відразу реалізувати.
Однак у міру розвитку потенційні можливості абстрактних ідей незабаром стають очевидними, що робить їх більш популярними серед незалежних суддів.
Як простий приклад розглянемо пропозицію одного учасника про “гравітаційну або вітряну машину”, яка забезпечувала б опір вашим рухам – щось на кшталт плавання, але без басейну. Спочатку було важко уявити, як це можна реалізувати, але потім учасник вивчив можливість використання магнітної платформи в поєднанні з магнітним одягом. “Це було б звичайною справою, як високі кроки в силових вправах”, – написав учасник. При перевернутих магнітах тренажер може навіть левітувати, полегшуючи такі дії, як стійка на руках. З урахуванням цих подробиць план зрештою виявився дуже популярним серед незалежних експертів.
Як визначити видатні ідеї
Як показують результати Берга, ми постійно втрачаємо найкращі ідеї, тому що просто не здатні розпізнати золоті самородки. Як можна покращити ці здібності?
Враховуючи, що інтуїція нас часто обманює, непогано було б розвивати правильне рефлексивне мислення. Берг, наприклад, виявив, що можна поліпшити прогнози учасників, попросивши їх обґрунтувати рейтинг – просту вправу на роздуми, яка допомогла їм оцінити більш абстрактні ідеї.
“Ключовий момент полягає в тому, що ви маєте серйозно поставитися до роздумів і бути готовими змінити свою думку”, – каже він.
Якщо узагальнено, то, на думку Берга, можна відкласти остаточний вибір доти, доки ми не розробимо кілька конкуруючих варіантів. Після додаткових роздумів абстрактна ідея, яка спочатку виглядала не надто багатообіцяючою, почне набувати змісту і незабаром може здатися більш захоплюючою. Вирішивши, наприклад, написати нову книжку, я б провів мозковий штурм щодо низки концепцій і тільки потім вирішив, що робити. “Так знижується ризик відкинути ідею завчасно”, – каже Берг.
Професор маркетингу в Анахуацькому університеті Північної Мексики Рохеліо Пуенте Діас згоден з тим, що людям слід з обережністю покладатися на початкові судження. Його власна робота показала, що ми часто довіряємо “метакогнітивним почуттям” – передчуттям, спрацює це чи ні, – щоб оцінити якість ідеї, і вони можуть бути упередженими. Однак, на його думку, одна з найбільших проблем – це невиправданий оптимізм щодо потенційного успіху ідеї. “Ми схильні дивитися тільки з позитивного боку”, – каже Пуенте Діас. З цієї ж причини він рекомендує усвідомлено уявити, чому ідея може зазнати невдачі.
Якщо застосувати цей підхід разом із пропозицією Берга, розвинути ці дві ідеї та зрозуміти, до чого вони можуть призвести, то потім можна скласти список плюсів і мінусів для кожної з них. “Докладіть якомога більше зусиль, думаючи про те, що може піти не так, а що вдасться найкраще”. Таким чином, ви можете запобігти проблемам, які в кінцевому підсумку призведуть до невдачі – і будете впевнені, що обрана вами блискуча ідея здійсненна.
Можливо, найнадійніший спосіб досягти успіху – це оцінити думку інших людей – бажано тих, хто може бути зацікавлений у вашому продукті або послузі. Професор маркетингу з Університету Колорадо в Боулдері Лаура Корніш каже, що більшість організацій займаються дослідженнями споживачів на відносно пізній стадії розроблення продукту, тоді як, на її думку, це може бути корисним на ранній стадії, незабаром після початкового мозкового штурму, – щоб визначити найуспішніші ідеї. “Якщо ви зможете знайти 20 або 30 осіб, які оцінять вашу ідею, то ви отримаєте реальний сигнал про те, хороша вона чи ні”, – каже вона.
Можливо, ми ніколи не дізнаємося, що змусило Ларрі Пейджа вибрати BackRub і відмовитися від інших ідей, але ці методи допоможуть усім навчитися визначати проєкти з найбільшим потенціалом. Доклавши більше зусиль до початкового розроблення, взявши до уваги найкращі та найгірші сценарії й оцінивши думки інших, ми можемо відокремити золото від сміття – і не пустити на вітер ідею на трильйон доларів.
