Ми у Telegram: Анонси нових статей та бонусні матеріали
Потягнуло на психологію лідерства. Кілька висновків, які я для себе зробила.
- Перший великий ворог – це зона комфорту, коли людям комфортно робити те, що вони роблять і вони не хочуть змінюватися. 80% людей знаходять причини нічого не змінювати, навіть якщо зміна може бути позитивною. Зона комфорту визначається індивідуально, і вона не обов’язково передбачає, що людина перебуває в якихось сприятливих обставинах. Навпаки, вона може ходити на ненависну роботу, постійно відчувати роздратування, перебувати у співзалежних стосунках – і при цьому їй буде комфортно (бо це звично).
- Другий великий ворог – вивчена безпорадність, коли люди думають “я не зможу це зробити”. Чому безпорадність вивчена? Тому що до подібного стану призводить попередній життєвий досвід, у якому в людини справді не було шансу вплинути на речі, які її не влаштовували.
- Третій великий ворог – шлях найменшого опору, коли люди завжди хочуть знайти найпростіший енергоощадний шлях для досягнення результату. Іноді він виправданий, а іноді призводить до “усереднення” результатів. За меритократії нічого цінного не можна досягти просто, все це вимагає старанної роботи з великою кількістю помилок на шляху, в інших ситуаціях – як пощастить)/
