5-10 твердих зерняток. На смак віддалено нагадує сиру картоплю. Це кукурудза. Точніше – її дикий предок до початку одомашнення.
Але ось, через якихось 9000 років ми маємо здоровенний жовтий плід майже з тисячею солодких зерняток. Довжина збільшилася в 10, ну а об’єм приблизно в 1000 разів.
В історії людства за ці 9 тисяч років сталося багато всякого. Однак стратегія безперервно бити в одну точку привела до успіху.
Можна по-іншому. У 50-х роках минулого століття почався бум інтересу до використання атомної енергії в мирних цілях. А всі ж у курсі, що еволюція рухається шляхом закріплення випадкових мутацій. Так давайте, це, насаджаємо всяких рослин навколо джерела радіації! Замутимо городик мутантів!
Радіоактивна людина, засмучу відразу, не вийшла. Зате з’явився червоний грейпфрут. І зараз близько 75% ринку займають далекі нащадки цього радіоактивного мутанта.
Або давайте зовсім по-іншому. Візьмемо авокадо. Швидше за все, ми взяли не просто авокадо, а авокадо Хаас. Його предка, у вигляді маленького насіннячка, серед інших покупок, придбав на розвалі Рудольф Хаас.
Господар магазинчика й гадки не мав, звідки взялося це насіннячко. Та й самого Хааса це питання не хвилювало – він збирався використовувати його для щеплення інших сортів. Але з насінини несподівано виросла не схожа на звичайне авокадо рослина. І від цього деревця, знайденого за досить дивних обставин, з’явився новий сорт. Який тепер займає близько 95% ринку США.
Отже, перед нами три стратегії успіху: довга і наполеглива робота, використання інновацій та надія на сліпий випадок.
Кейси на підтримку можна знайти для кожного варіанта. Однак більша частина успішних продуктів, компаній, а також одомашнених рослин – це все-таки результат довгого шляху до далекої мети.
