“Головне правило реальності – не заплутатися у своїх ілюзіях”, – говорив Дом Кобб, головний герой Ноланівського “Початку”.
Що більше я працюю з маркетологами, власниками і директорами всіх мастей, то більше розумію, що основу ухвалення рішення становлять не можливості та аналітика, а когнітивні спотворення. Їх легко зловити за словами “всі”, “ніхто”, “нормальний”, “тільки”, “завжди”, “ніколи”.
- Усі клієнти “жмотять” гроші, ніхто не готовий платити нормально;
- Усі маркетологи шарлатани і тільки зливають бюджети;
- На ринку немає нормальних фахівців;
- Я ніколи не зможу підняти ціни на свої послуги, ринок такий;
- Якщо платити співробітникам багато, це їх розбещує і вони перестають працювати;
- Я ніколи не зможу заробити нормально.
Список можна продовжувати нескінченно. Парадоксальний припис – це чудовий спосіб боротьби з ілюзіями і установками, що заважають розвитку.
Зруйнувати ілюзію можна тільки одним способом – дати можливість мозку втілити її в реальність. Вся хитрість полягає в тому, що ми маємо заборонити робити будь-які дії, які ілюзії суперечать.
- Якщо до мене приходить фрілансер і каже, що він не хоче більше заробляти, а йому просто подобається допомагати клієнтам (зрозуміло, що якщо він до мене звернувся, то він у реальності не задоволений станом справ), я дам йому завдання: місяць абсолютно для всіх працювати безплатно.
- Якщо людина скаже, що на ринку немає “нормальних” маркетологів, їй доведеться провести співбесіду з 20 фахівцями із зарплатою від 100 000 і всім відмовити в прийомі на роботу.
- Якщо людина вважає, що не вміє витрачати гроші на себе, то я запропоную їй зробити місяць тотальної економії: ходити тільки пішки та або їздити громадським транспортом, купувати продукти в “АТБ”, одягатися в “ТерМінЦінах”, дарувати подарунки з розпродажів.
- Якщо власник бізнесу впевнений, що не вміє делегувати, то я попрошу його 30 днів робити всі завдання самостійно (навіть миття підлоги в офісі).
У половині випадків такий припис викликає дикий сміх людини і вже його озвучування достатньо, щоб почати новий виток розвитку. Але, якщо йде опір, то припис доведеться виконувати.
І в якийсь момент, психіка скаже ні!!!
“НІ! Я підніму ціни на послуги, адже я півмісяця працював безкоштовно!”
“НІ! Я найму цього фахівця, раптом піде до інших”
“НІ! Я більше ніколи не буду бездумно економити”
“НІ! Я напишу інструкції, щоб не робити більше ЦЕ руками НІКОЛИ!”
Це і є сигнал, що ілюзію розбито і людина готова взяти відповідальність на себе, щоб формувати нову модель поведінки, яка принесе значно більше радості.
Насамкінець скажу, що світи абсолютної більшості людей виткані з того чи іншого роду ілюзій, і не всі ілюзії погані. Прибирати треба тільки ті, які заважають жити.
Посперечаємося, що в кожного, хто читає цей пост, є когнітивне спотворення, яке задовбало до чортиків і яке можна зняти цією технікою?
