Світова торгова війна

Щорічний звіт Світової організації торгівлі (СОТ) констатує: йде світова торгова війна. Які країни найбільш жорстко регулюють свої ринки і як це позначається на українському експорті?

Чужинців не пускати!

Глобалізація спровокувала цілі держави та окремих виробників до ведення економічних війн за ресурси і нові ринки. Відкритість ринків залишилася в минулому. Сьогодні основним трендом стає застосування спеціальних заходів для обмеження імпорту. Це підтверджує і щорічний звіт СОТ «Огляд тенденцій у міжнародному торговому середовищі» за період з жовтня по жовтень 2017-2018 року. За цей час зафіксовано застосування 137 різного виду обмежень. Таке положення пояснюється перш за все перенасиченням ринків, коли однаковий товар або продукцію пропонує велике коло виробників, причому в самих різних сегментах.

Щоб закріпитися на новому полі, багато експортерів, як правило, занижують ціни на свою продукцію. Але тривале використання такої стратегії має зворотну сторону – ймовірність застосування антидемпінгових заходів.

Правила СОТ допускають введення антидемпінгових і компенсаційних мит для імпортованого з конкретної країни товару. Антидемпінгові заходи спрямовані на продукцію, що йде на експорт за ціною нижчою, ніж на внутрішньому ринку. Компенсаційні мита можуть бути застосовані у випадках отримання компанією-експортером від свого уряду адресних субсидій, що дозволяють йому мати конкурентну перевагу на новому ринку.

Згідно із зазначеним звітом, як і в минулі періоди, за потраплянню під антидемпінгові заходи лідирує продукція хімічної та металургійної промисловості. Наприклад, введення США в звітному періоді спеціальних мит для сталі та алюмінію призвело до ініціювання в Євросоюзі, Євразійському економічному союзі, Канаді та Туреччині захисних антидемпінгових розслідувань щодо імпорту цих металів звідки б то не було.

Світова торгова війна
Світова торгова війна

По праву сильного

У нинішній ситуації на глобальних ринках багато держав підсилюють протекціоністську політику, а демпінг знаходять там, де його і зовсім немає. Наочний приклад — суттєве оновлення європейського антидемпінгового законодавства. Тепер єврочиновникам дозволено самостійно встановлювати ціни на імпортовану сировину у разі підозри, що іноземний постачальник придбав її за ціною, регульованою державою. Враховуючи специфіку українського експорту, багато компаній можуть потрапити в цю пастку, незважаючи на наявність угоди про Зону вільної торгівлю.

У тиску на торгових партнерів, безумовно, тон задають США. Курс нинішньої адміністрації на домінування на світовому ринку вже приніс свої плоди. Мексика, Канада, а тепер і Китай погодилися на нові торговельні угоди, в яких явним вигодонабувачем стали Штати. На думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, США домоглися потрібних їм цілей і довели своє лідерство в нових угодах всупереч тому, що формально сторони цих угод рівноправні. ЄС поки знаходиться в більш вигідному становищі: влітку 2018 року йому вдалося домогтися від США відстрочки введення мит на алюміній і сталь для своїх членів і розробки нової торгової угоди. Зрозуміло, що сторони взяли якесь “перемир’я” для перегрупування сил і підготовки до нового витку протистояння.

Світова торгова війна: Вікно в Європу не розкрилося

У минулому році щодо українських компаній застосовувалися трохи більше 30 антидемпінгових мит. Трійка головних гнобителів імпорту з України склали Євросоюз, Євразійський економічний союз і США. Як бачимо, Зона вільної торгівлі з Європою не гарантує нам поблажок при роботі на євроринку. Угода з ЄС містить ряд варіантів лібералізації, в тому числі поступове скасування мит і квот.

Сьогодні більшість квот, що надаються Українським експортерам, незначні і непорівнянні з реальним експортним потенціалом, наприклад, постачальників меду, борошна, курятини, фруктових соків… Повний доступ на євроринок для України обіцяно після остаточної імплементації законодавства та технічних стандартів ЄС.

Безумовно, всі нюанси конкурентної боротьби за ринки збуту передбачити не вдасться. Існуючі в різних країнах обмеження вчать не орієнтуватися на якийсь один напрямок, щоб не втратити не тільки експортні позиції, а й підприємство в цілому. Незабаром вітчизняний бізнес очікує відкриття вільної торгівлі з Ізраїлем, Туреччиною; можна сподіватися, що і з Китаєм. Тому потенційним експортерам залишається тримати руку на пульсі тенденцій на ринках цих країн і готуватися до жорсткого протистояння торгових інтересів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Роби Бізнес, Укр
Коментарі: 2
  1. fonet

    Щось світова торгова війна затягнулася. Як би ще й військового протистояння між Китаєм та США це все не закінчилось. От Трамп кашу заварив і чого він добився цим???

  2. olikezacifu

    Взагалі світова торгова війна розпочилася вже понад 60 років тому. Зараж – це всього навсього нове загострення

Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: