Люди, яким доводиться працювати в нестандартні години, стають менш мотивованими
Вікна моєї квартири в Нью-Йорку виходять на парк – рідкість і палиця з двома кінцями.
У будні в моєму домашньому офісі панує тиша, яку порушує лише цвірінькання горобців. У вихідні долинають радісні звуки дитячих свят з нагоди дня народження. Іноді я чую місцевих музикантів, які грають музику в стилі кантрі. А ще я постійно чую розмови та сміх перехожих.
Так, ці звуки чудові – за винятком тих вихідних, коли я хочу трохи попрацювати, щоб надолужити те, що не встигла за тиждень. У такі дні гучні веселощі здаються покаранням.
Згідно з нещодавнім дослідженням Кейтлін Вуллі, доцента маркетингу у вищій школі менеджменту Джонсона при Корнельському університеті, і Лаури Джурге, наукового співробітника Лондонської школи бізнесу, моє роздратування цілком нормальне.
У серії експериментів за участю понад 2000 працівників і студентів було виявлено, що робота поза звичайним графіком з 9 до 17 години “підриває внутрішню мотивацію людей до професійної та академічної діяльності”.
Це створює проблеми для компаній з огляду на те, що люди працюють краще і почуваються щасливішими, коли підживлюються внутрішньою енергією. До того ж опитування показують, що співробітники, особливо батьки, які працюють, віддають перевагу компаніям, які пропонують гнучкий графік.
Соціальні сигнали про графік роботи важко ігнорувати
Дослідники взялися за вивчення впливу гнучкого графіка роботи у 2018 році. Тоді вони розробили дві конкуруючі гіпотези. Вони припустили, що люди почуваються менш причетними, коли змушені працювати у вихідні або святкові дні. Але також можливо, що люди з гнучким графіком почуваються більш мотивованими під час роботи в нестандартні години. “Ви працюєте в суботу або ввечері та думаєте: “Мені потрібно цінувати свою роботу, тому що я можу займатися нею в той час, коли люди зазвичай відпочивають”, – каже Вуллі.
Перемогла перша теорія. Незабаром дослідники виявили кілька сильних чинників, які формують досвід людей під час неробочих годин.
Як пояснили автори у статті для Harvard Business Review, по-перше, люди – істоти звички. Не так легко відкинути давні уявлення про те, коли слід працювати, а коли ні.
“Попри зростаюче визнання нетрадиційних графіків роботи, у суспільстві, як і раніше, існують чіткі норми, що визначають час роботи”, – пишуть вони.
По-друге, людям властиво шкодувати. Один із варіантів – чіплятися за те, що вчені називають альтернативними сценаріями, або мучити себе питаннями “що, якби”. “Якби я не працював сьогодні, де б я зараз перебував?” “Що якби я не став би відкладати роботу до вихідних?”
Ба більше, нестандартний графік часто означає роботу наодинці, а дослідження Чиказького університету засвідчили, що люди більш вмотивовані, коли відчувають, що інші теж працюють, навіть якщо перебувають не в одному кабінеті.
Об’єднавши всі ці примхи людської натури, можна зрозуміти, чому навіть попри ажіотаж навколо гнучкого графіка роботи, який відновлює баланс між роботою та особистим життям, співробітники однаково почувають себе “не у своїй тарілці”, працюючи вечорами та вихідними.
Як зробити ненормований робочий день більш прийнятним?
Дослідники опитали учасників, щоб з’ясувати, як люди ставляться до роботи в понеділок після довгих вихідних порівняно зі звичайним понеділком, наскільки вмотивованими вони себе почувають, працюючи у святкові дні порівняно зі звичайним днем, та дізнатися, про що зазвичай думають люди під час роботи у свята.
“Виявилося, що під час вихідного люди “майже автоматично” думають про всі місця, де вони могли б бути замість роботи”, – каже Вуллі. Це допомогло дослідникам побачити зв’язок із психологією жалю.
Потім вони попросили три групи учасників дослідження уявити, що їм доведеться працювати в найближчі вихідні. Першій групі було запропоновано подумати про всі речі, на які вони воліли б витратити час. Другій групі запропонували нагадати собі про плюси роботи за гнучкого графіку. “Наприклад, у цей час зазвичай тихо, тому вам будуть менше заважати, – пояснює Вуллі. – Вам не будуть постійно приходити електронні листи і не потрібно буде бути присутнім на нарадах”. Третій групі не було дано жодних інструкцій з приводу уявної зміни вихідного дня.
Наприкінці вправи друга група на 23% більше була зацікавлена в роботі порівняно з двома іншими.
Той самий трюк спрацював у третьому експерименті за участю студентів, які використовували весняні канікули для навчання і в іншому разі побоялися б пропустити щось важливе.
Це коригування мислення здається простим і очевидним методом, але люди його не використовують, каже Вуллі. Набагато частіше люди фантазують про альтернативний сценарій, натхненні сміхом за вікном або фотографіями в соціальних мережах. Не допомагає і те, що школи зачинені у вихідні, а додатки календаря і Google Doodles нагадують людям про свято, навіть якщо вони не
