Усвідомленість – психологічний процес уважного переживання поточного моменту, який досягається за допомогою медитації або інших практик. Поняття усвідомленості походить від буддистських вчень. У них усвідомленість використовується для розвитку самопізнання і мудрості, що поступово призводить до стану, який описується як просвітлення або повна свобода від страждань. У клінічній психології усвідомленість застосовується для зниження симптомів депресії, стресу і тривожності.
Останніми роками практика усвідомленості стає популярною в бізнесі, хоча, за словами провідного дослідника Інституту вивчення зайнятості Елісон Картер, “ставлення до усвідомленості на робочому місці двоїсте: її вважають або неймовірно ефективною, або милою нісенітницею”.
Автори книжки “Змінені риси: науковий погляд на те, як медитація змінює ваш розум, мозок і тіло” Деніел Гоулман і Річард Джей Девідсон упевнені, що усвідомленість можна колективно застосовувати в робочому середовищі.
Google, Nike, Apple та інші провідні компанії вже використовують усвідомленість для зняття стресу у своїх співробітників.
Успішні бізнесмени, мільярдери або “титани”, як називає їх у своїй книзі Тім Ферріс, також давно зробили практику усвідомленості звичною справою у своїй щоденній рутині.
“Понад 80% із 200 з гаком людей, яких я опитав, мають якусь практику усвідомленості, зазвичай проведену вранці, яка допомагає їм бути більш зосередженими на своїх думках і менш емоційними впродовж дня”, – каже Ферріс.
Усвідомленість активно практикують спортсмени. Вона, як стверджується, допомагає їм досягти стану “потоку”, тобто повного занурення в роботу.
У книжці “Приборкання амигдали” нейрофізіолог Джон Арден розповідає, на які фізіологічні процеси спирається практика усвідомленості та для чого вона потрібна сучасній людині. Усвідомленість та усвідомлена медитація впливають на конкретні зони головного мозку.
Наприклад, префронтальна кора бере участь у процесі рефлексії. Існує сім основних принципів активації парасимпатичної нервової системи. Це основа йоги, медитації, релаксаційних вправ, гіпнозу та інших подібних технік: ритмічне дихання, сконцентрована увага, спокійна обстановка, безоціночність і позиція прийняття ситуації, розслаблена поза, спостереження, називання емоцій.
