Що таке сертифікація?

Почувши, що який-небудь продукт (товар, послуга) є сертифікованими, ми на підсвідомому рівні усвідомлюємо, що цьому продукту можна довіряти.

Розберемося, що ж таке сертифікація, за якими критеріями вона проводиться, і які органи мають право що-небудь сертифікувати.

Почнемо з перекладу. “Сертифікація” – складноскладове латинське слово: “certum” – “вірно”, “facere” – “робити”. Отже, кажучи “сертифікований” про будь-який об’єкт, мають на увазі, що він правильно зроблений.

У сучасному лексиконі термін “сертифікація” означає юридичне (документальне) підтвердження того, що об’єкт відповідає певним затвердженим нормам (регламентам, стандартам).

Примітка: процедура видачі сертифіката (документа відповідності) також називається сертифікацією.

Об’єкти сертифікації:

• продукція (незалежно від виду);
• послуги та роботи;
• системи управління ресурсами, призначені для досягнення певних цілей (системи менеджменту).

Залежно від об’єкта прийнято розрізняти типи сертифікації — продукції, послуг (робіт), менеджменту.

Для чого потрібна сертифікація?

За часів СРСР був відмітний знак, який вказував, що об’єкт, який його удостоївся, є безпечним, надійним, має відмінні якісні характеристики. Він називався»Знак якості”.

Після того, як наша країна перейшла на рейки ринкової економіки і стала активно співпрацювати із зарубіжними країнами буквально у всіх галузях діяльності, назріла необхідність у приведенні нашої системи стандартів у відповідність з міжнародною системою стандартів.

Примітка: розробкою міжнародних стандартів і контролем за їх дотриманням займається інтернаціональна організація стандартизації, тобто ISO (ІСО).

Сертифікація необхідна:

1. для підвищення конкурентоспроможності продукту (продукції, послуг) на внутрішньому і зовнішньому ринку;
2. для збільшення довіри у партнерів, дилерів, кредиторів, інвесторів і кінцевого споживача (простого покупця);
3. для отримання можливості позиціонувати свій продукт (продукцію, послугу) в більш високій ціновій категорії (простіше кажучи – продавати свій товар дорожче);
4. для участі в конкурсах, тендерах і т. д.;
5. для спрощення взаємодії з контролюючими органами (наявність сертифіката автоматично збільшує кредит довіри з їхнього боку);
6. для полегшення процедури отримання сертифікатів інших рівнів та інших документів.

Сертифікувати – значить, засвідчити, що продукт (продукція, послуга) відповідає певним нормативам:

• в Україні – ДСТУ (міждержавному стандарту);
• на території міжнародного співтовариства – стандартам ISO.
• Говорячи простою мовою, якщо ви хочете продавати свій товар (послугу) тільки в Україні – досить сертифікувати його за ДСТУ (раніше ГОСТ). Якщо ж плануєте вийти на міжнародний ринок, то необхідно пройти сертифікацію за стандартами ISO.

Види сертифікації

Існують 2 види сертифікації – обов’язкова і добровільна.

Обов’язкова – означає, що продукція або послуга без наявності такої не може бути надана споживачеві.

Очевидно, що не всі види продукції і послуг повинні мати обов’язкову сертифікацію, а лише ті з них, які можуть негативно вплинути на здоров’я і життя людей, на безпеку держави або екології.

Норми і регламенти, згідно з якими проводиться обов’язкова сертифікація, також приймаються на законодавчому рівні.

Добровільна – здійснюється виробником продукції або послуг на добровільних засадах за умови, що ці об’єкти не входять до переліку для обов’язкової сертифікації.

Норми і регламенти відповідності для проведення добровільної сертифікації вибираються з ініціативи виробника, що випускає продукцію або надає послугу (або дилера).

• Органи сертифікації.

Здійснювати сертифікацію продукції, послуг, систем менеджменту вправі тільки спеціально акредитовані центри.

• Алгоритм проведення сертифікації.

Сертифікація має заявний характер, тобто виробник повинен сам ініціювати процедуру сертифікування своєї продукції або послуги.

Основні етапи сертифікації:

1. збір наступних документів: заява, установчі документи заявника, свідоцтва про взяття на облік (інспекції податкової служби) як платника податків, інформації про продукцію, що підлягає сертифікації (тех. паспорт, інструкція з експлуатації, детальний опис, макет і т. д.).
2. протоколів вже пройдених випробувань (за наявності);
   звернення до акредитованого центру сертифікації;
3. укладення договору на надання послуг ;
4. вивчення зразків продукції (в тому числі – проведення випробувань) сертифікуючим центром. Для певних видів продукції передбачена виїзна перевірка з метою вивчення умов виробництва, технології і т. д.;
5. прийняття центром сертифікації рішення про надання сертифікату;
6. при позитивному рішенні – видача оформленого сертифіката заявнику.

Важливо: сертифікат має певний термін дії, тому після його закінчення слід подати заяву на сертифікацію знову.