Економіка і політика в реаліях сьогоднішніх днів дуже щільно пов’язані між собою. Саме тому всі ми маємо приблизне уявлення про те, що таке ембарго. Сьогодні ж ми розглянемо всі аспекти цього поняття.
Ембарго – це
“Ембарго «в перекладі з іспанської мови (embargo) означає “заборона”.
Очевидно, що офіційні та неофіційні заборони можуть вводитися в побутових ситуаціях, в господарській діяльності, в міжнародних відносинах.
Але термін “ембарго” як формулювання заборони застосовується тільки у відносинах між країнами. В інших ситуаціях даний термін не використовується.
Не можна сказати (сказати-то можна, але не прийнято, і звучить «кострубато»), що я накладаю ембарго, припустимо, на покупку і поїдання фастфуду.
Термін “ембарго” застосовується в наступних ситуаціях, ініційованих державною владою:
Заборона на імпорт (ввезення з інших країн) або експорт (вивезення зі своєї країни) валюти або (і) товару. В якості товару може виступати продукція (промислова або Сільськогосподарська), дорогоцінні метали, технології, зброя.
Цей вид ембарго називається торговим.
Так, наприклад, у 2014 році уряд РФ у відповідь на санкції, ініційовані США проти Росії, ввели продовольче ембарго на ряд сільськогосподарської продукції з США і країн, що їх підтримують.
Заборона на імпорт
Це означає, що наша країна перестала ввозити деякі продукти з цих держав, і взяла курс на імпортозаміщення (почала виробляти їх всередині країни). Загальний обсяг товару, на який було накладено заборону до ввезення, склав близько 9 мільярдів доларів на рік;
Заборона на вхід в порт або (і) вихід з Порту морських (річкових) суден конкретної держави.
Дане трактування терміна “ембарго” була початковою.
Заборона на вхід
Іспанці за часів воєн накладали ембарго на морські судна іноземних держав у своїх портах. І тільки в сучасній історії термін “ембарго” став трактуватися набагато ширше;
Заборона (повна або часткова) на торгівлю з конкретними країнами за рішенням міжнародних організацій.
Наприклад, в Статуті Організації Об’єднаних Націй (ООН) прописано, що дана організація має право накладати ембарго на торгівлю з країнами, які своїми діями завдають шкоди економічному або політичному становищу інших держав.
Завдання і причини введення заборони
Завдання будь-якого ембарго – чинити тиск на іншу державу з метою змінити в гіршу сторону її економічне або політичне становище (тобто покарати) або з метою примусу слідувати умовам, що диктуються.
Ембарго – це свого роду економічний шантаж або відповідь на недружню політику.
Не завжди ембарго досягає намічених цілей. Так, в 1963 році Німеччина (ФРН) ввела ембарго на поставку в СРСР труб великого діаметру, необхідних для газопроводів. У відповідь СРСР почав виробляти ці труби всередині країни. Мета ембарго не була досягнута, ФРН понесла істотний матеріальний збиток.
Ембарго може бути успішним для країни-ініціатора при сукупності наступних умов:
- держава-ініціатор може без економічних втрат скоротити експорт по ряду товарів, на які встановлюється заборона;
- країна, щодо якої вводиться ембарго, в значній мірі залежна від імпорту;
- ембарго вводиться несподівано для об’єкта санкцій і зачіпає ключові позиції імпорту цієї країни.
- Прийняття рішення про введення ембарго може бути обґрунтоване різними причинами економічного і політичного порядку:
Економічні передумови. Введення ембарго на ввезення будь-якої продукції з-за кордону актуалізує наступний ланцюжок імпортозаміщення:
стимулює зростання виробництва цієї продукції у своїй країні → створює умови для формування сучасної виробничої бази → підсилює товарну незалежність від інших країн → зміцнює економіку → веде до зростання ВВП (валового внутрішнього продукту) → підвищує добробут населення країни;
Політичні причини – при незгоді з політичними діями уряду будь-якої країни держава-ініціатор за допомогою ембарго здійснює ідеологічний тиск. Як приклад можна навести введення торгового ембарго проти Куби з боку США (мета – змусити Кубу піти шляхом капіталістичного розвитку економіки);
Забезпечення національної безпеки держави. Приклад – розглянута нами раніше в статті ситуація щодо введення Росією у 2014 році ембарго на сільгосппродукцію з США і підтримуючих країн як запобіжний захід у відповідь на введені США санкції;
Охорона здоров’я населення своєї країни. Це ембарго на товари з держав з небезпечним епідеміологічним становищем або у зв’язку з невідповідністю ввезеного товару санітарним нормам приймаючої сторони.
Приклад – введення заборони з 2006 по 2013 рік на ввезення в РФ з Грузії мінеральної води, вин та іншої продукції;
Вирішення спірних питань з приводу територіальних кордонів між державами. Приклад – ембарго в 1995 році Греції проти Македонії;
Незгода з питань екології. Приклад – ембарго США проти Норвегії в 1998 році на продукцію від промислу тюленів.
Ембарго – це законне право будь-якої держави
Ембарго може бути як офіційним (тобто рішення про його введення регламентується спеціальним документом, доступним для ознайомлення), так і неофіційним (рішення озвучено в усній формі або у форматі внутрішнього розпорядження).
Юридичне обґрунтування офіційного введення ембарго закріплено в нормативах Світової організації торгівлі (СОТ).
Дані нормативи регламентують, що ембарго має право вводити країна, яка вважає, що її економічній безпеці може бути завдано шкоди з боку іншої держави.
