Експерт – це той, хто зробив максимальну кількість помилок у тій галузі знань, на якій він спеціалізується.
Мені дуже подобається це визначення.
Ось, наприклад, зараз я добре розумію, як правильно вибудовувати систему корпоративного навчання. І це розуміння сформувалося багато в чому завдяки тому, що свого часу відвідав купу неправильних (це м’яко кажучи) тренінгів.
Одним із найбезкорисніших корпоративних навчань, які я коли-небудь проходив, була серія тренінгів під назвою…. “КОУЧІНГ”.
Перед тим, як продовжити, я хочу серйозно сказати ось що:
- Я тут висловлюю власну думку і не бажаю словами, які будуть нижче, образити коучів або образити їхні почуття.
- Я допускаю, що тренінг міг проводити недостатньо кваліфікований фахівець і, відповідно, у мене склалася докорінно неправильна думка.
- З урахуванням попереднього пункту.
На мою ГЛИБОКО СУБ’ЄКТИВНУ думку, коучінг у чистому вигляді – далеко не найкорисніший і найефективніший з управлінських інструментів.
АЛЕ! Я вважаю, що можна і потрібно намагатися черпати щось корисне з будь-якого навчального матеріалу, який потрапляє вам до рук. Тому в наступних постах я поділюся власним стислим вичавком плюсів і, звісно, списком мінусів коучингу.
Недоліки коучінгу
Ось список мінусів, які заважають особисто мені, як керівнику, використовувати коучинг (у чистому і повноцінному вигляді) у щоденній роботі.
- Коучінг – це довго! Коуч-сесія може тривати від години до нескінченності, а за підсумком опрацьовується всього одне питання (одна мета). Ні в мене, ні в моїх співробітників тупо немає такої кількості часу, адже в кожного з нас завдань трооооошки більше, ніж одне.
- Коучінг – це нервово! Методика подає, що коуч не дає підопічному готових рішень, а лише ставить йому відкриті запитання. Тобто ти просто маєш багато питати і довго чекати (див. попередній пункт), поки твій співробітник сам дійде правильних висновків. А він може і не прийти. Коротше, у мене не завжди вистачає терпіння, я починаю нервувати і, щоб не закипіти, звісно ж, підказую, направляю і намагаюся будь-якими доступними способами прискорювати розумовий процес співрозмовника. А це вже не те.
- Коучинг – це м’яко! Передбачається, що співробітники отримують більшу свободу у виборі способів вирішення завдань, що стоять перед ними. І ось ти даєш людям цю свободу, починаєш вірити в їхню підвищену усвідомленість і послаблюєш контроль (не робіть так ніколи), а вони, як подяка, розслабляються, починають косячити і зривати терміни. Коротше, багато співробітників сприймають більшу свободу як слабкість керівника.
Загалом, як сказав один мій знайомий бізнесмен:
У нашій країні потрібно застосовувати не коучинг, а дрючинг.
Попри те, що мені коучинг “не зайшов”, я взяв звідти на озброєння кілька корисних прийомів. Про них розповім далі.
Переваги коучінгу
Отже, кілька корисностей із коучингу для керівників.
Усе перевірено мною на практиці, тому сміливо користуйтеся.
- Ставте більше відкритих запитань.
Для чого? Щоб увімкнути мозок вашого співробітника і спрямувати його розумовий процес у бік самостійного пошуку рішень.Приклад. Коли підлеглий приходить до вас і розповідає про проблему, не кидайтеся відразу пропонувати рішення. Краще поставте запитання: Що ти пропонуєш?” або “Які ти бачиш варіанти вирішення?”.
- Активно слухайте і записуйте головні тези співрозмовника.
Для чого? Щоб не упустити важливі деталі розмови зі співробітником і закріпити з ним домовленості за підсумками бесіди.
Приклад. Примусьте себе відкласти телефон і сконцентруватися на тому, що говорить ваш підлеглий. Якщо у вас телефон уже приріс до руки (як у мене), тоді хоча б закрийте месенджери/соц.мережі (уявіть, що у вас немає VPN) і відкрийте нотатки, щоб записувати все туди. Записане вам знадобиться для пункту номер 3.
Отже, КОРИСНІСТЬ номер три З КОУЧІНГУ ДЛЯ КЕРІВНИКІВ.
Усе перевірено мною на практиці, тому сміливо користуйтеся.
Ставте запитання:
Чи правильно я розумію, що …?
Для чого? Щоб закріпити домовленості (запитувати потрібно наприкінці розмови) або переконатися, що ви зі співробітником правильно один одного зрозуміли.
Приклад. Якщо ваш підлеглий (припустімо, менеджер з продажу) скаже “в жовтні я продам товару на 200 000 грн..”, а ви, дивлячись у свої записи запитаєте в нього: “чи правильно я розумію, що на рахунок нашої компанії в жовтні від клієнтів надійде 200 000 гривень?”, тоді ви, найімовірніше, почуєте відповідь “ні”, тому що не всі ваші клієнти отримують товар за передоплатою. Ось вам і взаєморозуміння.
До речі, запитання “Чи правильно я розумію, що …?” дуже корисне у світлі існування одного цікавого правила, яке бажано знати кожному керівнику. Звучить воно так:
Те, що є очевидним для вас, не завжди очевидно для ваших підлеглих.
