Професійне емоційне вигорання

Професійне емоційне вигорання, на думку психологів, одна з найпоширеніших проблем сучасного суспільства. За статистикою, з нею стикається кожен другий, хоча зазвичай люди не відразу розуміють, що відбувається. Як помітити перші тривожні дзвіночки організму і що робити далі?

Зміст статті:

1. Діагностика;
2. У чому проблема?
3. Так переможемо!
4. На власній шкурі.

Діагностика

Почнемо з діагностики. Ви відчуваєте постійну втому, яка не проходить навіть у вихідні, робота більше не приносить радості, а улюблена ракетка давно припадає пилом на полиці? Що ж, часто буває так, що старанні і відповідальні працівники стикаються з таким внутрішнім виснаженням, яке і називається синдромом емоційного вигорання. Його вірні супутники – порушення сну, апатія, фізична слабкість, нездатність зосередитися на справі. Звичні службові обов’язки раптово тягнутися з ранку і до вечора, підвищена нервозність псує взаємини з колегами – приємного мало.

На початковому етапі професійне емоційне вигорання легко сплутати з поганим настроєм або банальною нудьгою. Але якщо поганий настрій та нудьгу ще можна прогнати або обдурити (наприклад, шопінгом і приємними посиденьками з друзями), то емоційне вигорання так просто не здасться. Відчуваючи подібне вельми непросто зібратися з думками і змусити себе змінити ситуацію. Але не все так страшно.

У чому проблема?

Якщо розібратися в суті питання, то подібний стан – це захисна реакція організму, яка включається в момент небезпеки хронічного стресу і фізичного виснаження. Найчастіше його можна пов’язати з постійними стресами і проблемами на роботі.

Зазвичай в зоні ризику ті, кому в силу службових обов’язків доводиться постійно спілкуватися з людьми: в поліклініках і лікарнях, навчальних закладах, службах порятунку, сфері обслуговування.

У представників таких професій високий ризик стресових ситуацій, часто їм доводиться пригнічувати свої емоції. Саме постійний стрес запускає механізм емоційного вигорання.

Професійне емоційне вигорання: Так переможемо!

Один з міфів свідчить, що емоційне вигорання призводить до того, що людина кидає улюблену роботу.

Насправді до такої стадії проблема доходить рідко. Більшість з нас можуть помітити перші тривожні ознаки і вжити заходів.

Як же впоратися з професійним вигоранням? Для кожної людини все індивідуально, але головні правила очевидні:

• Піклуватися про фізичну підтримку свого організму. Займіться спортом (найчастіше в стані емоційного вигорання людина забуває знайти час на вправи) і зміцніть імунітет, щоб мобілізувати захисні сили;
• Пам’ятайте про необхідність правильного раціону. Їжа повинна містити всі необхідні вітаміни, органічні речовини і енергетичний матеріал;
• Дотримуватися режиму дня. Повноцінний сон відновлює функції нервової системи. Коли людина бадьора і сповнена сил, то і 30 секунд може бути достатньо для вирішення складної проблеми, з якою напередодні вона безуспішно боролася весь вечір. Час від часу перемикайтеся на інші види діяльності: прогулянку, фізичні вправи. В цей час активні ділянки мозку, які не задіяні під час вирішення робочих питань, таким чином розумове навантаження перерозподіляється;
• Обов’язковий відпочинок і зміну обстановки слід чергувати з навчанням, розумовою напругою і якимсь змагальним моментом (наприклад, брати участь в конкурсах, пов’язаних з вашим хобі);
• Постійно дізнаватися щось нове, припустимо, піти на курси підвищення кваліфікації і побачити нові можливості в справі, якою ви займаєтеся.

При емоційному вигорянні людині важливо відновити свої сили, повернути енергію. Іноді для цього необхідно взяти невеличку відпустку, змінити обстановку і присвятити свій час активному відпочинку. Після такої терапії ознаки емоційного вигорання слабшають, а незабаром зовсім сходять нанівець. Енергія обов’язково повернеться, ось побачите! Головне – бережіть здоров’я і не забувайте радіти життю.

Відео «Як з’являється синдром емоційного вигорання через роботу?»:

На власній шкурі

Взагалі, якщо говорити про ознаки професійного вигорання, то перший і самий явний з них – зникає радість від улюбленої роботи або заняття і, як наслідок, з’являються втома і депресія. У моєму житті вигоряння сталося кілька років тому, на самому піку кар’єри. У той час у мене було величезне завантаження: я багато працював як з групами, так і з індивідуальними клієнтами. І в якийсь момент у мене не залишилося ні сил, ні енергії на виконання своєї роботи. Допомогла невелика відпустка з вимкненим телефоном. Крім того, я усвідомив, що в щоденному робочому «дурдомі», дуже важливо не закидати інші сфери свого життя: знайти хобі, постаратися більше часу проводити з сім’єю і активно відпочивати.