Якщо хочеш побудувати серйозний стійкий бізнес чи проєкт, доведеться навчитися грати на довгій дистанції
Цікаво простежити, як змінюється горизонт сприйняття часу з нашим дорослішанням. Причому не тільки віковим, а й ментальним:
- Коли ти маленький, дожити до неділі та переглянути мультики Діснея, здається просто нереальним завданням – все таке ду-у-у-уже повільне. Час вимірюється мало не годинами. Тому фраза “коли тобі буде 30” здається настільки далекою, що ніколи не настане.
- Потім час починає прискорюватися, і десь у старшій школі ми вже впевнено оперуємо днями. Можемо запланувати похід на суботню дискотеку, наприклад, і пару ідей як не отримати там по обличчю.
- З приходом у наше життя роботи, все стає чітко по тижнях. По-перше, ура, скоро п’ятниця! А, по-друге, ура, сьогодні п’ятниця! Перебільшую, звісно, але чудово пам’ятаю це відчуття від вихідних до вихідних.
- Десь можуть ще промайнути двотижневі спринти, якщо ви в розробці, наприклад. Або, як я, наслухалися всякого про СКРАМ.
- Коли ви починаєте керувати людьми, проєктами, компаніями, горизонт сприйняття часу розширюється до місяця. Усілякі метрики, порівняння показників з минулим періодом. Запланувати місяць – це вже серйозна справа (без жартів). Особливо, якщо плани виконуються.
Я дуже довго жив саме в цьому “кванті часу” (ба, які розумні слова), і почувався дуже комфортно. Одна проблема: навичка грати в довгу була відсутня
Останніми місяцями ловлю себе на думці, що почав оперувати у квартальних проміжках. Це дає цікавий ефект. Наприклад, фінансові показники всередині одного місяця менш важливі, ніж загальні за квартал. Як результат – починаєш будувати свої стратегії більш глибоко. Це складно і страшно, оскільки в моменті може бути серйозне просідання в метриках. З іншого боку, це дає більше ступенів свободи і часу на реакцію.
Далі, мабуть, навчуся охоплювати мозком цілий рік і жити всередині нього. Якщо подивитися на всі великі компанії, вони існують саме так: важливий рік загалом, а не конкретний квартал чи місяць.
Ну а далі починаються п’ятирічки і планова економіка. Тож, мабуть, зупинюся.
Навичка охоплювати в голові великий період часу і будувати плани всередині нього – критично важлива, якщо хочете стати “великим керівником”.
Як її розвинути – мені не дуже зрозуміло. Але точно знаю, що спілкування з людьми, які на “наступному кроці” – допомагає.
